Слухачі курсу "Схід на Заході, Захід на Сході: сучасна література в світлі
антропологічної парадигми" (керівник - доц. Юрчук О.О.) для студентів 4
курсу факультету сходознавства в рамках відвідуваного курсу побували на виставці китайського живопису й поділилися своїми враженнями:
Тетяна Іванюк, Фкит 23-12
27 квітня в музеї Української діаспори відбулась виставка сім’ї каліграфів та художників Чи. За маленькими дверцятами, що на 3-му поверсі, відкривається світ китайського мистецтва. Чи Шаотін та її батько Чи Еньго наблизили нас до китайської культури. Чи Еньго народився в Китаї і жив там довгий час, але у 1997 році разом із маленькою донькою та дружиною Чанг Куй Цін переїхав в Україну. Шаотін навчалася в Київській гімназії східних мов № 1. Брала участь і неодноразово займала перші місця в шкільних, міських та обласних олімпіадах з живопису та китайської мови. У 2006 році Чи Шаотін поступила в університет ім. Б.Д. Грінченка на факультет образотворчого мистецтва. Саме у батька, вчителя китайської мови за освітою і великого знавця китайської каліграфії, живопису та філософії, Шаотін отримала свої найперші та найцінніші уроки культури і мови, саме він навчив тримати її пензлик і прищепив любов до традиційного живопису і каліграфії. Мама Шаотін так само з самого дитинства виховувала свою доньку в кращих традиціях Китаю, прищеплювала любов до знань і прагнення до творчого розвитку.
Сьогодні Майстер Чи Еньго є одним з кращих фахівців в області китайської каліграфії в Україні. На виставці були представлені такі його роботи, як «Тінь бамбукового листя» 2011 року;
Тетяна Іванюк, Фкит 23-12
27 квітня в музеї Української діаспори відбулась виставка сім’ї каліграфів та художників Чи. За маленькими дверцятами, що на 3-му поверсі, відкривається світ китайського мистецтва. Чи Шаотін та її батько Чи Еньго наблизили нас до китайської культури. Чи Еньго народився в Китаї і жив там довгий час, але у 1997 році разом із маленькою донькою та дружиною Чанг Куй Цін переїхав в Україну. Шаотін навчалася в Київській гімназії східних мов № 1. Брала участь і неодноразово займала перші місця в шкільних, міських та обласних олімпіадах з живопису та китайської мови. У 2006 році Чи Шаотін поступила в університет ім. Б.Д. Грінченка на факультет образотворчого мистецтва. Саме у батька, вчителя китайської мови за освітою і великого знавця китайської каліграфії, живопису та філософії, Шаотін отримала свої найперші та найцінніші уроки культури і мови, саме він навчив тримати її пензлик і прищепив любов до традиційного живопису і каліграфії. Мама Шаотін так само з самого дитинства виховувала свою доньку в кращих традиціях Китаю, прищеплювала любов до знань і прагнення до творчого розвитку.
Сьогодні Майстер Чи Еньго є одним з кращих фахівців в області китайської каліграфії в Україні. На виставці були представлені такі його роботи, як «Тінь бамбукового листя» 2011 року; 
«Рідний Китай» 2009 років. Ці роботи виконані у стилі цаошу, або «трав'яному стилі». Це повноцінний рукописний курсив, для читання якого потрібні специфічні навички. Ієрогліфи в цаошу пишуться без відриву пензля, часто перетікаючи один в одного. Для створення «прекрасного» зовнішнього вигляду написи деякі риси піддаються модифікації або зовсім опускаються. Ще була представлена робота у стилі чжуаньшу «Шлях у тисячу лі починається із першого кроку». Стиль чжуаньшу з'явився в VIII-III століттях до н. е. і був офіційним стилем письма в царстві Цинь, а потім поширювався в ті регіони, які Цинь завойовувало. Чжуаньшу – найбільш часто використовуваний архаїчний стиль каліграфії.
Роботи Шаотін, які були на виставці, це прекрасні зображення півоній, виконані у двох стилях: в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських живописних технік, що передбачає нанесення на рисовий папір чітких контурних ліній зображуваного предмета й передачу емоційного та душевного настрою художника; та в змішаній техніці, створеній шляхом поєднання рис традиційного олійного живопису та китайського стилю Се І. Півонія – носій чистої енергії Ян. Існують сотні забарвлень півонії, але в Китаї тільки червоний колір несе символіку любові, пошани і багатства. Можна нескінченно довго говорити про цю розкішну квітку, п'яніти від її дивовижного запаху і захоплюватися її пишною красою. Виставка мені сподобалась, я перейнялась духом китайської каліграфії. Складалось таке враження, що всі одне одного знають, так і було насправді. На відкритті було присутнє тісне коло тих, хто спілкується із майстринею, тому не хотілась порушувати гармонію їхнього спілкування і залишатись там надовго. Я планую ще раз відвідати виставку для того, щоб сповна насолодитись красою півонії та майстерністю написаних ієрогліфів. Мені самій захотілось відчути себе у ролі майстра китайської каліграфії, і це можна було тут зробити.
Анна Деберіна, 25-12 Фяп
Творчість цієї активної та талановитої художниціі, із усім розмаїттям її фарб, неодноразово була представлена громадськості. Її картини присвячені природі, зображають флору та фауну, а саме: риб, орлів та квіти. Дана виставка не є виключенням і проходить під поетичною назвою «Півонія – символ знатності». Усі роботи були розміщені в одному невеличкому залі – з одного боку каліграфія, а з іншого, немов на противагу їй – живопис. Під стелею головної стіни розстелилося широке полотно, виконане у стилі скоропису – побажання різних китайських філософів. Півонії стали центральним символом полотен художниці. Півонії, як і сам Китай, який знаходься у періоді свого інтенсивного, стрімкого та яскравого розвитку, майоріють барвами. Відтінки рожевого, насичені персикові та ніжні тілесні кольори відразу привертають увагу. Їх дещо відтіняють зелені барви листочків, які обрамлюють бутони, змальовані на чистому білому тлі, немов небесне сіяння проходить крізь них. Це надає їм додаткового ореолу. Адже вважалося, що сотні років тому, коли вирощувати ці квіти у своєму саду міг не кожен, тільки людина, що добилася своєю працею багатства, пошани і високого положення в суспільстві, висаджувала у себе цю прекрасну рослину. Їй приписувалася магічна якість захисту від злих духів.
Каліграфія для Китаю – це не лише техніка, так виховується сила духу. Чи Шаотін вміло володіє пензлем, вносячи у кожен знак-ієрогліф частинку себе та своєї душі. Скоропис відрізняється округлістю літер та плавністю їхнього написання, великою кількістю розчерків. Однак китайський майстер каліграфії із характерною для нього неабиякою плавністю переходу рис та м’якістю написання робить ієрогліфічне письмо ніжним та спокійним, як уся філософська традиція Китаю.
Виставка картин надовго залишиться у серцях поціновувачів Сходу. Цікаво спостерігати професійне зростання китайської художниці і каліграфа та оригінальне рішення концептуальних композицій. Хочеться побажати молодій творчій особистості творчих успіхів, нових цікавих виставок та вдосконалення оригінальних філософських ідей.
Юлія Данчук, Фяп 25-12
Каліграфія для Китаю – це не лише техніка, так виховується сила духу. Чи Шаотін вміло володіє пензлем, вносячи у кожен знак-ієрогліф частинку себе та своєї душі. Скоропис відрізняється округлістю літер та плавністю їхнього написання, великою кількістю розчерків. Однак китайський майстер каліграфії із характерною для нього неабиякою плавністю переходу рис та м’якістю написання робить ієрогліфічне письмо ніжним та спокійним, як уся філософська традиція Китаю.
Виставка картин надовго залишиться у серцях поціновувачів Сходу. Цікаво спостерігати професійне зростання китайської художниці і каліграфа та оригінальне рішення концептуальних композицій. Хочеться побажати молодій творчій особистості творчих успіхів, нових цікавих виставок та вдосконалення оригінальних філософських ідей.
Юлія Данчук, Фяп 25-12
Картини художниці виконані в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських технік, у якій фарба наноситься на рисовий папір чіткими контурними лініями, а зображення передає емоційний і душевний стан митця. У художніх творах здебільшого переважають пастельні відтінки рожевого та червоного, зеленого та темно-зеленого.
Юлія Попова, Фкит23-12
У китайській культурі півонія вважається царем квітів, оскільки несе в собі чистий початок Ян. Півонії завоювали популярність ще за часів династії Сун. Їх вишивали на одязі імператора нарівні з хризантемами. Зображення квітки зустрічалося на різних прикрасах, порцеляні й предметах побуту. Із тих часів і донині жодне свято в Китаї, чи то переїзд в нову квартиру, чи день народження, не проводиться без півоній. Також на виставці були представлені каліграфічні роботи, виконані в стилі скоропису, вони дуже чітко висвітлюють поезію Чи Еньго та вислови й побажання різних китайських філософів, тому що найважливішим естетичним параметром традиційного китайського живопису є його зв'язок із каліграфією. Ще у давнину каліграфію називали "першим серед мистецтв".
Юлія Попова, Фкит23-12
У китайській культурі півонія вважається царем квітів, оскільки несе в собі чистий початок Ян. Півонії завоювали популярність ще за часів династії Сун. Їх вишивали на одязі імператора нарівні з хризантемами. Зображення квітки зустрічалося на різних прикрасах, порцеляні й предметах побуту. Із тих часів і донині жодне свято в Китаї, чи то переїзд в нову квартиру, чи день народження, не проводиться без півоній. Також на виставці були представлені каліграфічні роботи, виконані в стилі скоропису, вони дуже чітко висвітлюють поезію Чи Еньго та вислови й побажання різних китайських філософів, тому що найважливішим естетичним параметром традиційного китайського живопису є його зв'язок із каліграфією. Ще у давнину каліграфію називали "першим серед мистецтв".
