Почути голос тексту: досвід Четвертих перекладацьких майстерень

28 березня 2013р. у стінах нашого університету вчетверте поспіль пройшли Всеукраїнські  перекладацькі майстерні. Вже традиційно вони є невід’ємною окрасою програми Тижня франкофонії. Захід було організовано кафедрою теорії та історії світової літератури за підтримки Посольства Франції в Україні.

Урочисте відкриття відбулось за участі аташе з питань співробітництва в галузі французької мови Віржіні Вільшанж, проректора з навчально-виховної роботи та міжнародних зв'язків, професора Сєрякової Ірини Іванівни, професора Висоцької Наталії Олександрівни та декана факультету романської філології, доцента Чернухи Анатолія Максимовича.

Цієї весни до нас завітало аж п’ять майстрів своєї справи. Вже традиційними стали майстер-класи від Галини Чернієнко та Всеволода Ткаченка. Вперше цього року  до роботи майстерень долучилась Неда Неждана, Дарина Бібікова та Ірина Славінська, одна з організаторів Перших та Других майстерень, яка на цей раз спробувала себе в ролі запрошеного перекладача. Говорили про казку Ж. Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання», «Осінню пісню» П.Верлена, «Допінг духу» Е. Чорана, п’єсу М. Вішнєка «Пригода ведмедиків панда» та особливості субтитрування фільмів. 

Радості цієї зустрічі та можливості поділитись досвідом ми завдячуємо ініціативі Валентини Іванівни Фесенко, саме її зусиллями в 2010 році було розпочато проект майстерень. В знак світлої пам’яті про Валентину Іванівну традиця майстерень не переривається і сьогодні.

Слово лауреату премії ім. Григорія Сковороди пані Галині Чернієнко:

Під час майстерні 2013 року з перекладу художнього твору, присвяченої пам’яті незабутньої Валентини Іванівни Фесенко, аналізувалася так звана коротка прозова форма – казка Жана Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання» («Всесвіт 2012, №11-12).

 При   перекладі коротких літературних форм кожній лексичній одиниці приділяється особлива увага, оскільки в умовах певного дефіциту мовних ресурсів кожне слово, навіть допоміжне (означений/неозначений артикль та ін.), несе відповідне смислове навантаження, від відтворення чи невідтворення якого страждатиме зміст твору, а метою якісного перекладу є продовження життя оригіналу у іншій мові зі збереженням єдності змісту і форми твору. Особливою метою створення якісного перекладу, а також запорукою такого його виконання є контакт перекладача з автором, який умовно можна означити як голос тексту. Чути голос тексту означає працювати у злагоді з тим мовним континуумом, у якому автор замислив свій твір, відчути, у якому навколотекстовому просторі автор помістив події свого твору, наскільки відкрито чи приховано він запропонував читачеві свої настанови, що читач мусить домислити самостійно, які мовні характеристики репрезентують відповідні

ментальні образи – тому іншою невід’ємною складовою роботи над перекладом є попереднє читання оригіналу та дослідження життєвого кредо автора, умов та часу, за яких був написаний твір (Валері Ларбо), а також новітніх досягнень перекладознавства як науки у єдності з іншими лінгвістичними, філософськими та психологічними складниками перекладознавства, яке з кінця ХХ сторіччя очолює усі словесні науки (Жан-Рене Ладміраль), а саме: герменевтики та феноменології (Мартін Гайдеггер), семіотики, основ психоаналізу (Зигмунд Фройд та ін.), структурної антропології (Клод Леві-Строс), онтології та ін. Тільки завдяки симбіозу численних, часто суперечливих складників лінгвістичної діяльности людини можливий єдино вірний, максимально наближений до оригіналу переклад іншомовного тексту, що є заповітною мрією кожного поважаючого себе перекладача! Цьом-цьом-цьом усім партисипантам процесу!

Щодо самих учасників процесу, то запрошені гості відмітили їх високу підготовку та активну участь, і вони також мають що сказати майстрам. Ось коментарі деяких зі студентів: 

Майстерня Галини Чернієнко показала глибинну дистанцію між мовами та варіативність сприйняття художнього твору.  Прискіпливий лексичний та синтагматичний аналіз тексту дозволив  максимально скоротити цю відстань та інтуїтивно відчути «перекладацький голос» в кожного учасника майстерні.

Роман Женжіров

Чудові враження від майстерні взаємні. Хочеться відзначити сучасний підхід пані Дарини  до майстерні. Нам представили презентацію з дуже цікавим, корисним та головне дуже актуальним матеріалом, відчувалося, що це не переказ якоїсь книжки! Особливо вразив ентузіазм, щирість та відкритість пані Дарини. Її бажання донести та передати надихали та вселяли віру в свої сили….

Наталя Казанжи

До сказаного вище залишається лише додати побажання творчої наснаги шановним майстрам та тим, хто робить лише перші кроки в цьому напрямку!  

Більше фотографій з майстерень можна подивитись тут