Світова література у світлі сучасного літературознавства: погляд молодих науковців

4 квітня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: діалог мов та культур»  було проведено секцію, присвячену сучасним літературним студіям й актуальним, новітнім інтерпретаціям художніх творів західноєвропейської, американської та східної літератур. Секція керувалась та модерувалась викладачами Бабарикою М.Г. та Собченко І.В. Серед заявлених 14 доповідей у частині секції, керованій викл. Собченко І.В., були представлені 12 доповідей студентів другого курсу факультету перекладачів та факультету сходознавства. Підготовка усіх доповідей відбувалася у співпраці з керівником секції, включаючи етапи формулювання теми наукового дослідження і завершуючи структурою презентації. Практично усі доповіді були представлені на належному рівні, а доповідачі за допомогою різних засобів спромоглися представити власне прочитання художнього твору і донести його до аудиторії, використовуючи відповідну аргументацію. Окрема увага була приділена аналітичному умінню аналізувати художній твір на усіх його рівнях, включаючи як структурні, так і семантичні параметри, умінню мислити діахронічно, включаючи текст у історичний контекст епохи, а також умінню підтримувати контакт з аудиторією і відповідати на запитання. Формулювання запитань було визначено як невід’ємна складова участі у роботі секції з метою залучення студентів до режиму наукового діалогу (...)

Студентські конференції: література ХХ століття

4 курс студенти факультету романської філології, які вивчають французьку літературу, та слухачі з 4 курсу факультету германської філології на секції "Література ХХ ст. в світлі сучасного літературознавства: погляд молодих науковців" 4 квітня 2013 року в рамках науково-практичної конференції.

Модератори секції та наукові керівники досліджень, доц. Павленко Ю.Ю. та ст.викл. Біляшевич Т.М. пишаються своїми студентами та бажають їм нових звершень на ґрунті літературознавства, цікавих текстів, про які хочеться писати, та жвавих дискусій, що спонукають до нових відкриттів!

Студентські конференції: Інтерпретація середньовічного спадку в сучасній культурі

3 квітня 2013 року у рамках Днів науки в Київському національному лінгвістичному університеті відбулася конференція «Інтерпретація Середньовічного спадку в сучасній культурі». Це засідання стало точкою перетину доби, вивченню якої студенти-філологи присвятили поточний семестр, із сьогоденням. Синтезувавши здобуті знання, молоді інтерпретатори подивилися на сучасні твори через призму критичної думки, а також поділилися з колегами результатами своїх досліджень.

На конференції здебільшого аналізувалися кінофільми із середньовічними мотивами, зокрема кореляція сюжетів та образів з першоджерелами. Неодноразово згадувався міні серіал «Серце і меч», основаній на історії трагічного кохання Трістана та Ізольди. Предметами доповідей також були анімаційні фільми про Беовульфа, фіно-карельский епос та тлумачення образу святого Франциска Асизького в сучасному кінематографі, роман Умберто Еко «Ім’я рози» тощо. 

Всі учасники конференції мали змогу подивитися на аналізовані твори під іншим кутом і поповнити свій літературознавчий арсенал новими знаннями. 

Студентський альманах 2012

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ презентує новий випуск «Літературознавчих студій: студентський альманах», в якій увійшли кращі дослідження студентів в галузі історії літератури за 2012 навчальний рік (за результатом роботи проблемних груп). На момент виходу випуску автори цих досліджень подорослішали на рік і вже входять до нових проблемних груп, продовжують вдосконалювати свої здібності в інтерпретації художнього твору. Багато труднощів випало на долю даного випуску, що затримало його своєчасну появу, але тепер кафедра теорії та історії світової літератури має свій сайт, що дозволить представляти результати роботи проблемних груп частіше. 

          Матеріал даного випуску адресований студентам, які вивчають літературу Просвітництва, романтизму, модернізму. В ньому представлені різнопланові теми:  діалог французького романтизму зі Сходом, проявлення його в повісті Ж. де Нерваля «Ауреліа» (твір, про який відсутні дослідження в сучасному вітчизняному літературознавстві), «Шагреневій шкірі» О. де Бальзака, новелі «Ніжки мумії» Т. Готьє (див. «Романтичний смак Сходу» Жук Алли); модуси смаку в повісті «Батечко Горіо» (див. дослідження Сіверської Ольги), код аромату в літературі романтизму (див. дослідженн Нізгурської  Юлії), естетику меланхолії в Мюссе, Готьє, Ламартіна, Шатобріана, Константа, Гюго та аналіз фільму «Меланхолія» Ларса фон Трієра (див. дослідження Прушковської Анастасії), поетика кубізму та сюрреалізму  в романі У.Фолкнера «Галас і шал» (див. дослідження Калініченко Олени), аналіз праці Вільяма Маркса “Прощання з літературою. Історія знецінення“ (див. дослідження Дубровського Кирила), потрактування теми кохання в літературі епохи Просвітництва (див. дослідження Таргонської Євгенії), поетика епістолярію (див. дослідження Ємець Марії).

Написані зрозумілою студенту мовою представлені дослідження повинні слугувати якісному вивченню важливих питань історії літератури. Малюнки студентки факультету перекладачів Герасімової Ірини (226 група) – ілюстрація до повісті Хемінгвея «Старий і море» та теми смаків –  здатні змусити замислитись та спонукають розгортанню творчої уяви.

Шановні студенти, запрошуємо до участі в проблемних групах, що працюють над широким колом питань художньої літератури, підходьте до Ваших викладачів, пишіть наукові роботи – це значно підвищить Ваш рівень знань. Матеріали Ваших досліджень увійдуть в наступний випуск студентського альманаху та допоможуть у вивченні навчальних курсів літературного блоку молодшим колегам.

Упорядник випуску,

доц. Павленко Ю.Ю. 

Зміст

Дубровський Кирил. Аналіз праці Вільяма Маркса «Прощання з літературою. Історія знецінення»

Прушковська Анастасія. Аналіз фільму «Меланхолія» Ларса фон Трієра

Прушковська Анастасія. Естетика меланхолії в літературі Романтизму

Нізгурська  Юлія. Код аромату в художньому творі

Сіверська Ольга. Модуси смаку в повісті Бальзака «Батечко Горіо»

Ємець Марія. Поетика епістолярію у творах доби Просвітництва

Калініченко Олена. Поетика кубізму та сюрреалізму  в романі У.Фолкнера «Галас і шал»

Таргонська Євгенія. Потрактування теми кохання в літературі епохи Просвітництва

Жук  Алла. Романтичний смак Сходу

Магістеріум 2012: новий випуск магістерських студій

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ презентує новий випуск «Літературознавчих студій: магістеріум», в який ввійшли кращі фрагменти магістерських робіт, захищених у 2012 році. В цьому номері щорічника читачі зможуть ознайомитися з найсучаснішим науковим поглядом та концепт маргінальності, теорію інтертекстуальності, масову літературу, а також прочитати цікаві інтерпретації творів, що посідають визначне місце в літературному процесі нашого часу.

Превір Б. в роботі «Художнє осмислення феномену маргінальності в романі Чарльза  Буковські «Хліб із шинкою» розглядає структурно-семантичні особливості роману, естетику «брудного реалізму», пара текст та показує Генрі Чінаскі як образ маргінальної особистості. Прокопенко в дослідженні «Коду масової літератури у французькому романі кінця ХХ століття» висвітлює сучасні підходи до визначення сутності поняття «масова література», спираючись на погляди французьких, російських та вітчизняних науковців, розглядає феномен масової літератури у Франції в історичному контексті та подає інтерпретацію творів Амелі Нотомб. Сергієнко Г. репрезентує дослідження інтертекстуальних елементів в романі Мішеля Турньє «Вільшаний король». З роботи Петраш О. “Наративний паноптикон у романі Джеймса Келмана «Переклад свідчень» (Translated Accounts)” в альманаху представлено ідеологічну «інтерпеляцію» героїв, розглянуто концепт влади на різних текстуальних рівнях.

   Матеріал випуску адресований студентам усіх курсів та факультетів, магістрам, які прагнуть розширити свої знання в галузі літературознавства, а також отримати зразок наукового стилю письма в дослідницькій роботі з літератури, окрім того, кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ переконана, що розвідки даного номера здатні зацікавити найвимогливішого читача. Викладачі кафедри пишаються роботою наших магістрантів та сподіваються, що їхні дослідження сприятимуть підвищенню рівня студентських знань  історії та теорії літератури.

   Даний випуск альманаху виходить в період активної роботи над новими темами магістрантів 2012/2013 н.р., що увійдуть в наступний номер «Літературознавчих студій: магістеріум», який обіцяє бути не менш цікавим, актуальним та  корисним.

Упорядник альманаху,

Павленко Ю.Ю.

 Зміст

Превір Б. Художнє осмислення феномену маргінальності в романі Ч. Буковські "Хліб із шинкою"  

Прокопенко Код масової літератури у французькому романі кінця ХХ століття

 

Сергієнко Г. Інтертекстуальність у романі Мішеля Турньє "Вільшаний король"  

Петраш О. Наративний паноптикон у романі Джеймса Келмана «Переклад свідчень» (Translated Accounts) 

Почути голос тексту: досвід Четвертих перекладацьких майстерень

28 березня 2013р. у стінах нашого університету вчетверте поспіль пройшли Всеукраїнські  перекладацькі майстерні. Вже традиційно вони є невід’ємною окрасою програми Тижня франкофонії. Захід було організовано кафедрою теорії та історії світової літератури за підтримки Посольства Франції в Україні.

Урочисте відкриття відбулось за участі аташе з питань співробітництва в галузі французької мови Віржіні Вільшанж, проректора з навчально-виховної роботи та міжнародних зв'язків, професора Сєрякової Ірини Іванівни, професора Висоцької Наталії Олександрівни та декана факультету романської філології, доцента Чернухи Анатолія Максимовича.

Цієї весни до нас завітало аж п’ять майстрів своєї справи. Вже традиційними стали майстер-класи від Галини Чернієнко та Всеволода Ткаченка. Вперше цього року  до роботи майстерень долучилась Неда Неждана, Дарина Бібікова та Ірина Славінська, одна з організаторів Перших та Других майстерень, яка на цей раз спробувала себе в ролі запрошеного перекладача. Говорили про казку Ж. Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання», «Осінню пісню» П.Верлена, «Допінг духу» Е. Чорана, п’єсу М. Вішнєка «Пригода ведмедиків панда» та особливості субтитрування фільмів. 

Радості цієї зустрічі та можливості поділитись досвідом ми завдячуємо ініціативі Валентини Іванівни Фесенко, саме її зусиллями в 2010 році було розпочато проект майстерень. В знак світлої пам’яті про Валентину Іванівну традиця майстерень не переривається і сьогодні.

Слово лауреату премії ім. Григорія Сковороди пані Галині Чернієнко:

Під час майстерні 2013 року з перекладу художнього твору, присвяченої пам’яті незабутньої Валентини Іванівни Фесенко, аналізувалася так звана коротка прозова форма – казка Жана Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання» («Всесвіт 2012, №11-12).

 При   перекладі коротких літературних форм кожній лексичній одиниці приділяється особлива увага, оскільки в умовах певного дефіциту мовних ресурсів кожне слово, навіть допоміжне (означений/неозначений артикль та ін.), несе відповідне смислове навантаження, від відтворення чи невідтворення якого страждатиме зміст твору, а метою якісного перекладу є продовження життя оригіналу у іншій мові зі збереженням єдності змісту і форми твору. Особливою метою створення якісного перекладу, а також запорукою такого його виконання є контакт перекладача з автором, який умовно можна означити як голос тексту. Чути голос тексту означає працювати у злагоді з тим мовним континуумом, у якому автор замислив свій твір, відчути, у якому навколотекстовому просторі автор помістив події свого твору, наскільки відкрито чи приховано він запропонував читачеві свої настанови, що читач мусить домислити самостійно, які мовні характеристики репрезентують відповідні

ментальні образи – тому іншою невід’ємною складовою роботи над перекладом є попереднє читання оригіналу та дослідження життєвого кредо автора, умов та часу, за яких був написаний твір (Валері Ларбо), а також новітніх досягнень перекладознавства як науки у єдності з іншими лінгвістичними, філософськими та психологічними складниками перекладознавства, яке з кінця ХХ сторіччя очолює усі словесні науки (Жан-Рене Ладміраль), а саме: герменевтики та феноменології (Мартін Гайдеггер), семіотики, основ психоаналізу (Зигмунд Фройд та ін.), структурної антропології (Клод Леві-Строс), онтології та ін. Тільки завдяки симбіозу численних, часто суперечливих складників лінгвістичної діяльности людини можливий єдино вірний, максимально наближений до оригіналу переклад іншомовного тексту, що є заповітною мрією кожного поважаючого себе перекладача! Цьом-цьом-цьом усім партисипантам процесу!

Щодо самих учасників процесу, то запрошені гості відмітили їх високу підготовку та активну участь, і вони також мають що сказати майстрам. Ось коментарі деяких зі студентів: 

Майстерня Галини Чернієнко показала глибинну дистанцію між мовами та варіативність сприйняття художнього твору.  Прискіпливий лексичний та синтагматичний аналіз тексту дозволив  максимально скоротити цю відстань та інтуїтивно відчути «перекладацький голос» в кожного учасника майстерні.

Роман Женжіров

Чудові враження від майстерні взаємні. Хочеться відзначити сучасний підхід пані Дарини  до майстерні. Нам представили презентацію з дуже цікавим, корисним та головне дуже актуальним матеріалом, відчувалося, що це не переказ якоїсь книжки! Особливо вразив ентузіазм, щирість та відкритість пані Дарини. Її бажання донести та передати надихали та вселяли віру в свої сили….

Наталя Казанжи

До сказаного вище залишається лише додати побажання творчої наснаги шановним майстрам та тим, хто робить лише перші кроки в цьому напрямку!  

Більше фотографій з майстерень можна подивитись тут