Показ дописів із міткою література Франції. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою література Франції. Показати всі дописи

пʼятниця, 10 жовтня 2014 р.

Нобелівським лауреатом з літератури став французький письменник Патрік Модіано

Цю новину спершу я сприйняла зі здивуванням: Патрік Модіано – Нобелівський лауреат – це ніби сусіду твоєму дали найбільшу премію. Для мене Патрік Модіано є, так би мовити, «зрозумілим» письменником, настільки своїм, прочитаним, що здивування від нього вже не чекаєш. А тут раптом така новина!

Уперше про Патріка Модіано я почула, звичайно, від Валентини Іванівни. Здається, мова тоді йшла про «Вулички темних крамничок». Пам’ятаю, мене дуже заінтригувала назва: горизонт очікування малював картини ледве не казкового дитинства, затишного кварталу, де вночі оживає щось таємниче. Перше знайомство з твором зрадило всі очікування. Замість казки дитинства – детективна історія, втім, розказана без дотримання  канонів жанру. Злочин тут не головне, як і розслідування. Ніхто нічого нікому не винен. Запитання ставить сам герой, у першу чергу собі, і шукає себе. Твір читається легко. Якщо не знайомий з манерою письма автора, дочитати до кінця на одному пориві може бути важко: інтрига, яка вимальовується поступово (а не б’є по голові), так поволі розгортається, що починає здаватися, ніби інтерес до твору от-от зникне. Однак щось тримає і змушує таки дочитати. А оскільки закінчення твору зовсім не розставляє крапки над "і", виникає бажання знайти ще і ще один твір цього автора.

субота, 1 лютого 2014 р.

Новий випуск Студентського альманаху

Студентський альманах-2013. Лауреати найпрестижніших літературних премій Франції початку ХХІ ст.


Вступне слово


Новий випуск «Студентського альманаху літературознавчих студій» присвячено творам, що стали лауреатами найпрестижніших літературних премій початку ХХІ століття.  Студенти факультету романської філології, які вивчають французьку мову, виступили авторами досліджень та оглядів знакових текстів французької літератури нашого часу. Читач альманаху має можливість відкрити для себе історію та специфіку таких літературних премій Франції як Гонкурівська премія, Премія Ренодо, Феміна, Інтеральє, а також премія Валері Ларбо.

вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Дені Дідро у XXI столітті


У рамках проведення "Літературозначих ініціатив" 2013-2014 кафедра теорії  та історії світової літератури ім. проф. В.І. Фесенко запрошує усіх небайдужих до святкування 300-річчя письменника, енциклопедиста, мистецтвознавця Дені Дідро. У програмі – створення нової «Енциклопедії», круглий стіл, присвяченій драматургії Дідро, відвідування заходів тощо – стежте за нашими оновленнями.

Шановні студенти! Запрошуємо вас долучитися до маштабного проекту
«Енциклопедія Дідро у ХХІ столітті: версія студентів КНЛУ»

Ви маєте унікальну нагоду відчути себе видатними просвітниками сучасності незалежно від того, на якому курсі ви навчаєтесь! До 1 грудня триває підготовка новітніх мультимедійних енциклопедичних статей.Обирайте категорію, що є ключовою в літературі періоду, який ви зараз вивчаєте, і яка стала важливою для мислення про літературу та людину, і творчо розкрийте смисл цієї категорії у світлі початку ХХІ ст. Для оформлення вашої статті ви можете користуватися будь-якими засобами:  зробити фото- чи відеоколаж, анімацію, coub, зняти коротке відео самостійно, використати популярні онлайн-сервіси чи мікроблоги. Важливою складовою вашого повідомлення може бути невеликий текст, діалог, чи навіть драматургічна постановка. Статтю бажано презентувати у формі портфоліо (презентація PowerPoint, pdf-файл (для тих, хто вміє користуватись відповідними редакторами), змонтувати у єдиний відеофайл або будь-яким іншим доступним для вас способом) і додати список корисних посилань.


 Звичайно, цей проект вимагає зусиль, пошуку, креативності, але, як довів Дідро, такі речі варті того, щоб їх робити. Працюйте групами, працюйте натхненно – ви не тільки розширите своє розуміння антропології літератури,  розібравшись у важливих, але, можливо, досі не дуже зрозумілих поняттях, покращите свої організаційні і творчі навики, а й залишите вагомий слід в електронному ресурсі для майбутніх студентів КНЛУ, розповідаючи про те, як і для чого ви вчите літературу, і яке значення має знання про людину у ХХІ столітті. Щоб порадитись щодо вибору категорії, з якою ви будете працювати, звертайтесь до ваших викладачів відповідних курсів літератури, а  щодо оформлення та подачі  - до Юлії Юхимівни Павленко.

Координатори проекту: викладачі кафедри
Організаційна підтримка: Павленко Ю.Ю., Собченко І. В.

Контакти:
03680 Київ 150, вул Червоноармійська, 73, ауд.236
Телефон: (044) 529-88-15
Електронна скринька: svitlit1@gmail.com
Facebook: http://www.facebook.com/svitlit

вівторок, 20 серпня 2013 р.

Міжнародна конференція пам'яті професора В.І. Фесенко




© фото з особистого архіву 

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ має за честь продовжувати справу провідного українського літературознавця Валентини Іванівни Фесенко, чий внесок у розвиток сучасної науки про літературу важко переоцінити. Ми прагнемо започаткувати багаторічний проект, присвячений продовженню та розгортанню її наукових ідей: раз на чотири роки збирати науковців довкола тем, що формували простір наукових зацікавлень професора В.І. Фесенко.



27-28 березня 2014 року відбудеться перша Міжнародна наукова конференція пам'яті професора  Валентини  Іванівни Фесенко



Тематика конференції визначена науковими зацікавленнями Валентини Іванівни, які охоплювали історію світової літератури, теорію та порівняльне літературознавство. Валентина Іванівна  впродовж багатьох років займалася літературою ХІХ ст., вона читала курси літератури романтизму та другої половини ХІХ – поч. ХХ ст., підготувала підручник з літератури французького романтизму. Література католицького ренесансу займала особливе місце в полі головних інтересів професора В.І. Фесенко. Зацікавлення історією літератури органічно поєднувалося з увагою до нових тенденцій у французькій літературі і втілилось у розробці навчально-методичного посібника з французької літератури початку ХХІ ст. Численні провідні ідеї сучасного французького літературознавчого дискурсу та художньої літератури, входили до українського наукового континууму саме завдяки Валентині Іванівні. 


Теоретико-літературний смак професора В.І. Фесенко корелював із незмінно актуальними питаннями гуманітаристики: наратологія, інтермедіальність (зокрема, взаємовпливи літератури, живопису та кінематографу), проблеми письма про Себе (теорія фікціональності/ автофікціональності, письмо і жіноча ідентичність, подвійна мовно-культурна ідентичність тощо). З огляду на це в межах конференції плануються такі тематичні вектори:



·       Література романтизму: погляд із ХХІ ст.

·       Французька література в контексті світового літературного процесу

·       Місце та значення християнської художньої літератури в контексті пошуків ідентичності

·       Інтермедіальний дискурс: взаємодія слова та візуального образу, слова та музики/танцю/жесту

·       Фікціональність і автофікціональність: теоретичні проблеми та художні варіації

·       Літературні тенденції сьогодення: перечитування традиції

·       Франкофонія та подвійна мовна ідентичність



У рамках підготовки до конференції планується видання та презентація праць В.І. Фесенко.

Матеріали конференції будуть опубліковані в «Сучасних літературознавчих студіях» (Випуск 11).

Заявки для участі в конференції надсилати до 1 лютого 2014 року на адресу кафедри svitlit1@gmail.com 

Форму заявки та вимоги до публікації можна завантажити тут.

Запрошуємо до співпраці та чекаємо на зустріч !

четвер, 14 березня 2013 р.

Стартують четверті Перекладацькі майстерні


Світлій пам’яті
Валентини Іванівни Фесенко

Шановні знавці французької мови та літератури!

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ спільно з Посольством Франції в Україні
та Французьким Інститутом

оголошує відкритим запис до участі в Четвертих всеукраїнських перекладацьких майстернях.
 
 В цьому році на Вас чекають майстерні:
Галини Чернієнко: «Конотація, імпліцит чи авторська настанова – переклад казки Ж. Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання» »

Всеволода Ткаченка: «Осіння пісня» П. Верлена в українських перекладах»
Ірини Славінської: «Допінг духу – переклад нехудожньої літератури»
Дарини Бібікової: «Особливості перекладу та субтитрування кінофільмів»

Дата проведення -  четвер, 28 березня 2013 року, з 12.30 до 16.00 
Місце проведення - 3 корпус КНЛУ,  вул.Лабораторна 5/17, Конференцзал.

Для отримання робочих матеріалів обов’язкова реєстрація  за адресою: ateliers.traduction@gmail.com
(в листі слід вказати назву обраної майстерні, ПІБ учасника, навчальний заклад, факультет та групу).
 Участь  у майстернях безкоштовна та відкрита для всіх учасників, які володіють французькою мовою. Поспішайте, кількість місць обмежена!

Слідкуйте за інформаційними анонсами на сайті chairlit.blogspot.com  та на сторінці кафедри  у фейсбуці.

неділя, 21 жовтня 2012 р.

Курс «Література Франції»: перекладацький експеримент



Під час однієї з лекцій курсу «Література країни, мова якої вивчається» професор Валентина Іванівна Фесенко, яка уже тривалий час викладає цей курс у КНЛУ французькою мовою, запропонувала студентам третього курсу факультету романських мов творчий експеримент – перекласти фрагменти з сонетарію поетки французького Відродження Луїзи Лабе та одну з балад Франсуа Війона. Нижче – перші перекладацькі проби пера тих, хто зважився на цю пригоду (переклади подаються з авторським правописом та пунктуацією) :



Луїза Лабе, Сонет XVIIIBaise m'encor, rebaise-moi et baise...»)           


* * *
Обіймай мене з кожним разом сильніше,
І цілуй мене, якщо можеш, солодше,
Коли поруч з тобою - стаю я молодша,
Коли поруч з тобою - то завжди тепліше.

І якщо тобі важко, шукаєш підтримки,
поспіши ти до мене, я завжди розраджу,
Поцілунку звабливого, мабуть, нестача,
то скоріше зірви ту незайману квітку.

І тоді ми нарешті збагнем,що є щастя,
розкуштуєм подвійну оту насолоду,
Любов - то шаленість чирвової масті,
а можливо, чарівна бурхлива пригода.

                                   Марина Бочок, 308 група

* * *
Целуй, целуй меня без остановки,
Дай ощутить мне сладость губ твоих,
Пусть будут эти нежности неловки,
Я жарким поцелуем скрашу их.

Ты жалуешься? Я помочь готова:
Тебе десять жарких поцелуев подарю.
Так счастливы, целуясь снова и снова
Мы вместе встретим последнюю зарю,

Мы будем наслаждаться жизнью двойной,
Мы и собою, и в любимом будем,
Внемли, Амур, признание твердили:

Я скромницей жить не смогу,
И лишь когда свободу я желаньям даю,
Всю силу страсти чувствую.

                                   Яна Полонська, 308 група



* * *
Цілуй мене,запалюй знову й знову,
Принось мені ще більшу насолоду,
Кохання подаруй як найсильніше,
Тоді і відповідь моя буде за жар палкіша.

                                   Наталія Ясковець, 305 група

                                  

* * *
Целуй меня, целуй, не прекращай.
Мгновений страстных сладость подари
И поцелуй свой жаркий повтори,
Который горячей огня любого.

Не жалуйся, я боль твою смягчу.
Вот десять самых нежных поцелуев.
До самого рассвета я хочу,
Пробыть в твоих объятиях целуя.

И жизнь вторую вместе разделим.
Живя друг в друге сердцем и душою.
Пойми, Амур, иначе не могу

Спокойно жить без пылкого огня,
Когда удовлетворения лишена я
Любви мне не хватает, засыхаю я!

                               Олена Потопальська, 306 група

           

* * *   
Люби мене,люби мене іще і ще
Віддай мені свій пристрастний цілунок,
Цілуй мене закохано,благаю!
І запалаю я,коханий,як востаннє.

                              Ольга Мазур, група 306

           

* * *
Цілуй мене, цілуй, поки ти не покриєш
Цілунками своїми, насичені коханням,
Пошли мені їх всі, які коханням вієш
У кілька раз тепліше віддячу без вагання.

                              Оксана Кузнєцова, гр.306


Луїза Лабе, Сонет XVIII, «Je vis, je meurs; je me brule et me noie...»





  Існую і вмираю; палаю і тону.
  Я течія палка, що винесе й морози;
  Життя хоч і слабке – триває досі
  І радощі змішалися в журбу:

  Сміюсь раптово і одразу плачу,
  І в задоволенні я стримую всю біль;
  Все це тривати буде без кінця й без краю:
  Миттєво зеленію і відразу засихаю.

  Як поведе любов мене дорогою крутою:
  Чекатиму сумлінно я тортур і мук,
  Та обійде мене це горе стороною.

  Коли від радощів співаю і лечу
  І щастя вже тримаю за крило,
  Мені дарує доля лиш журбу.

                         Євгенія Таргонська, 306 група





Франсуа Війон, фрагмент з «Балади прислів’їв»


  

Так чесали козла,що він всю ніч не спав;
Так черпнули води, що розбився сам жбан;
Так палав той вогонь, що червоний аж сплав;
Так коваль гамселив, що погнувся кайдан;
Так порядна особа, як усюди пліткують;
Так далеко юнак, що про нього не чути;
Так змарнів уже він,що його всі ганьбують;
Так воліємо свят,що Різдво спішить бути.

                       Анна Лозовицька, група 305