суботу, 10 листопада 2012 р.

Світла пам'ять Валентині Фесенко

7 листопада передчасно пішла з життя Валентина Іванівна Фесенко, яку щиро любили і поважали усі ми.

Люба Валентино Іванівно, Ви назавджи залишитесь у наших серцях як талановитий науковець, людина блискучого інтелекту і великої шляхетності, прекрасна квітуча жінка, яка так уміла любити літературу, працю і життя, що лишатись осторонь було неможливо - Ви нас невпинно надихали і підтримували.

Світла Вам пам'ять і низький уклін за все те, що Ви зробили для нас!

Колеги і друзі Валентини Іванівни Фесенко з України, Білорусі, Франції висловлюють свої щирі співчуття:






Колеги з освітньо-наукового підрозділ філології Пікардійського університету імені Жуля Верна, а також з Центру досліджень роману та романістики глибоко схвильовані повідомленням про смерть Валентини Фесенко, яку чимало з них добре знали і цінували.  

У Пікардійському університеті Жуля Верна пані Фесенко захистила дисертацію з творчості Жоржа Бернаноса під керівництвом професора Ле Тузе. У подальшому вона протягом багатьох років самовіддано брала участь у роботі Центру досліджень роману та романістики, спершу в рамках постдокторальної угоди у 1996 – 1997 роках, потім за численними науковими програмами у 2002, 2003, 2005 та 2007. За цей час вона також неодноразово була запрошеним професором філологічного факультету. Про плідність цієї співпраці свідчить прекрасна монографія.   

З цієї сумної нагоди колеги Пікардійського університету хочуть висловити співчуття родині та близьким Валентині Фесенко, зокрема, її доньці, яка мала нагоду у 2010-2011 році протягом семестру навчатись у магістратурі освітньо-наукового підрозділу філології. Також вони висловлюють щирі співчуття колегам з Київського національного лінгвістичного університету.   

Марі-Франсуаза Мельму-Монтобен
Завідувачка освітньо-наукового підрозділу філології
Директорка Центру досліджень роману та романістики
Пікардійський університет, ім. Жуля Верна, Ам’єн (Франція)

***

Уважаемые коллеги,

С глубокой скорбью мы восприняли грустную новость о кончине Валентины Ивановны. Все, кто имел честь и удовольствие участвовать в ваших замечательных конференциях, запомнили ее яркие выступления, светлый ум и доброжелательность. А ее статьи! Пусть земля будет ей пухом!
Разделяем Ваше горе и выражаем искреннее сочувствие родным и близким Валентины Ивановны.

Кафедра зарубежной литературы Минского государственного лингвистического университета

***

Уважаемые коллеги!

Примите наши искренние соболезнования в связи со смертью Валентины Ивановны
Фесенко. Ушла из жизни прекрасная женщина, известный ученый и замечательный
человек. Мы скорбим вместе с Вами. Пусть светлая память о Валентине Ивановне помогает нам всем перенести это горе.

С глубоким уважением,
Любовь Первушина и члены кафедры
зарубежной литературы Минского государственного
лингвистического университета

***

Кафедра романської філології ДНУ ім. О. Гончара висловлює щире співчуття колегам, рідним та близьким шановної Валентини Іванівни, а також усім, хто знав, цінував та поважав цього талановитого науковця, активного співробітника та просто щиру людину!

Сумуємо разом з вами!

***

Колектив кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ЧНУ імені Юрія Федьковича глибоко сумує з приводу з такої несподіваної звістки.
Високошанована колега, знана дослідниця франкомовної культури, керівник відомої в Україні й потужньої кафедри - Валентина Іванівна Фесенко залишає помітний слід у вітчизняній науці. Але це все одно болюча подія. Ми висловлюємо щире співчуття усім тим, з ким життя Валентини Іванівни було найтісніше пов"язано: рідним, колегам та учням. Вічна їй пам"ять.

Від імені кафедри - проф. Ольга Червінська.

***

Дорогі колеги!
Від себе із моїх колег з Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України і Київського інституту перекладачів висловлюю щире співчуття близьким, колегам, учням. Ми, як і ви,  відчуваємо глибоку скорботу. Особисто для мене зустріч із Валентиною Іванівною була важливою подією мого інтелектуального життя. Проте буття вченого не обмежується земним життям: вона довго житиме у своїх книжках і учнях.

З вами у скорботі й пам'яті.
І.Малиновська

***

Прийміть наше щире співчуття з приводу передчасної втрати Валентини Іванівни
Фесенко - визначного літературознавця, мудрої, щирої, доброї людини, яка надовго залишила по собі світлу пам'ять. Віримо, що справу, якій Валентина Іванівна присвятила все своє життя, буде продовжено всіми, кому пощастило знати і працювати разом з нею.

Колектив кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного
університету.

***

Уважаемые  коллеги,

Трагическая   и   невероятная   новость...   Выражаем   глубокое соболезнование  родным и близким Валентины Ивановны, её "духовным детям"   -   студентам   и   аспирантам,которые   приезжали   на конференции, воодушевлённые её идеями... Светлая память!

Кафедра мировой литературы и классической филологии ДонНУ.


неділю, 4 листопада 2012 р.

Постгуманізм і віртуальність: бібліографія

Пропонуємо вашій увазі список літературознавчих, філософських та культурологічних джерел, які можуть бути корисними для дослідження проблем конференції. Список не є вичерпним і буде доповнюватися, і для  створення спільного науково-методологічного підгрунтя ми з радістю внесемо сюди ваші пропозиції. 


Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Основи, 2002.

Арендт Г. Становище людини. – Львів: Літопис, 1999.

Балуев, Д.Г. Информационная революция и современные международные отношения. — Н. Новгород : ННГУ, 2000.

Бард, А. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквист. — СПб. ; Стокгольмская школа экономики, 2005.

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К.: Основи, 2004.

Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. — М., 2005.

Бодрийяр Ж. Общество потребления — М., 2006.

Жижек С. Киберпространство, или Невыносимая замкнутость бытия. – Искусство кино, №1, Январь 1998 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kinoart.ru/1998/n1-article25.html

Жицінський Юзеф. Бог постмодерністів: Великі питання філософії в сучасній критиці модерну. – Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2004.

Завадський Ю.Р. Анімаційна поезія як різновид мереежвої літератури // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 5. - Київ: Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 2004. - С.16-21.

неділю, 28 жовтня 2012 р.

Антропологічні трансформації: гуманізм-антигуманізм-постгуманізм

25 жовтня кафедра теорії та історії світової літератури запросила до КНЛУ філософа та письменника Тараса Лютого, лекцію якого мали змогу відвідати не лише науковці та студенти нашого університету, а й усі, хто цікавиться філософією, художньою словесністю та гуманітарними студіями. Доповідь "Антропологічні трансформації: гуманізм - антигуманізм - постгуманізм" охопила як і огляд філософських систем та поглядів, що входять до гуманістичної парадигми, так і критику гуманізму як ширми різноманітних ідеологій та спроби його деконструкції західноєвропейськими мислителями від Маркса і Ніцше до Фуко та Дерріда. Важливим питанням насьогодні є альтернативні відгалуження антропологічного дискурсу, зокрема, такі як трансгуманізм та постгуманізм, котрі переосмислюють критерії та константи людського у сучасному стані лімінальності, перехідності. 


Тарас Володимирович Лютий — доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, співпрацює з Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України та Інститутом релігійних наук святого Томи Аквінського. Автор понад 40 наукових праць, зокрема, монографій «Нігілізм: анатомія Ніщо», «Розумність нерозумного», «Культура масова і популярна: теорії та практики», присвячених проблемам історії філософії, філософської антропології.

Лекція стала продовженням низки заходів, присвячених проекту "Література в контексті пост/гуманізму і віртуальності". 


неділю, 21 жовтня 2012 р.

Курс «Література Франції»: перекладацький експеримент



Під час однієї з лекцій курсу «Література країни, мова якої вивчається» професор Валентина Іванівна Фесенко, яка уже тривалий час викладає цей курс у КНЛУ французькою мовою, запропонувала студентам третього курсу факультету романських мов творчий експеримент – перекласти фрагменти з сонетарію поетки французького Відродження Луїзи Лабе та одну з балад Франсуа Війона. Нижче – перші перекладацькі проби пера тих, хто зважився на цю пригоду (переклади подаються з авторським правописом та пунктуацією) :



Луїза Лабе, Сонет XVIIIBaise m'encor, rebaise-moi et baise...»)           


* * *
Обіймай мене з кожним разом сильніше,
І цілуй мене, якщо можеш, солодше,
Коли поруч з тобою - стаю я молодша,
Коли поруч з тобою - то завжди тепліше.

І якщо тобі важко, шукаєш підтримки,
поспіши ти до мене, я завжди розраджу,
Поцілунку звабливого, мабуть, нестача,
то скоріше зірви ту незайману квітку.

І тоді ми нарешті збагнем,що є щастя,
розкуштуєм подвійну оту насолоду,
Любов - то шаленість чирвової масті,
а можливо, чарівна бурхлива пригода.

                                   Марина Бочок, 308 група

* * *
Целуй, целуй меня без остановки,
Дай ощутить мне сладость губ твоих,
Пусть будут эти нежности неловки,
Я жарким поцелуем скрашу их.

Ты жалуешься? Я помочь готова:
Тебе десять жарких поцелуев подарю.
Так счастливы, целуясь снова и снова
Мы вместе встретим последнюю зарю,

Мы будем наслаждаться жизнью двойной,
Мы и собою, и в любимом будем,
Внемли, Амур, признание твердили:

Я скромницей жить не смогу,
И лишь когда свободу я желаньям даю,
Всю силу страсти чувствую.

                                   Яна Полонська, 308 група



* * *
Цілуй мене,запалюй знову й знову,
Принось мені ще більшу насолоду,
Кохання подаруй як найсильніше,
Тоді і відповідь моя буде за жар палкіша.

                                   Наталія Ясковець, 305 група

                                  

* * *
Целуй меня, целуй, не прекращай.
Мгновений страстных сладость подари
И поцелуй свой жаркий повтори,
Который горячей огня любого.

Не жалуйся, я боль твою смягчу.
Вот десять самых нежных поцелуев.
До самого рассвета я хочу,
Пробыть в твоих объятиях целуя.

И жизнь вторую вместе разделим.
Живя друг в друге сердцем и душою.
Пойми, Амур, иначе не могу

Спокойно жить без пылкого огня,
Когда удовлетворения лишена я
Любви мне не хватает, засыхаю я!

                               Олена Потопальська, 306 група

           

* * *   
Люби мене,люби мене іще і ще
Віддай мені свій пристрастний цілунок,
Цілуй мене закохано,благаю!
І запалаю я,коханий,як востаннє.

                              Ольга Мазур, група 306

           

* * *
Цілуй мене, цілуй, поки ти не покриєш
Цілунками своїми, насичені коханням,
Пошли мені їх всі, які коханням вієш
У кілька раз тепліше віддячу без вагання.

                              Оксана Кузнєцова, гр.306


Луїза Лабе, Сонет XVIII, «Je vis, je meurs; je me brule et me noie...»





  Існую і вмираю; палаю і тону.
  Я течія палка, що винесе й морози;
  Життя хоч і слабке – триває досі
  І радощі змішалися в журбу:

  Сміюсь раптово і одразу плачу,
  І в задоволенні я стримую всю біль;
  Все це тривати буде без кінця й без краю:
  Миттєво зеленію і відразу засихаю.

  Як поведе любов мене дорогою крутою:
  Чекатиму сумлінно я тортур і мук,
  Та обійде мене це горе стороною.

  Коли від радощів співаю і лечу
  І щастя вже тримаю за крило,
  Мені дарує доля лиш журбу.

                         Євгенія Таргонська, 306 група





Франсуа Війон, фрагмент з «Балади прислів’їв»


  

Так чесали козла,що він всю ніч не спав;
Так черпнули води, що розбився сам жбан;
Так палав той вогонь, що червоний аж сплав;
Так коваль гамселив, що погнувся кайдан;
Так порядна особа, як усюди пліткують;
Так далеко юнак, що про нього не чути;
Так змарнів уже він,що його всі ганьбують;
Так воліємо свят,що Різдво спішить бути.

                       Анна Лозовицька, група 305



           



суботу, 29 вересня 2012 р.

Круглий стіл "Віртуальні виміри літератури"


25 вересня 2012 року  у Київському національному лінгвістичному університеті відбувся круглий стіл на тему «Віртуальні виміри літератури», організований  у рамках  дослідження  гуманістичних, постгуманістичних  і  віртуальних  вимірів  художньої  словесності  під  назвою «Література в контексті пост/гуманізму і віртуальності».



Під час заходу учасники виступили з доповідями на наступні теми: 
 
Наталія Висоцька «Теорія кібертекстуальності Е. Аарсета у історичній та типологічній перспективі»
Таміла Кирилова «Твіттература. Світова література у 140 знаках»
Олеся Бондаренко «Сучасне літературознавство та «цифрова тривога»: стратегії подолання та перспективи»
Ірина Собченко «Література і кіберпростір: можливість нової онтології»

Доповіді першого круглого столу носили переважно узагальнюючий і теоретичний характер, долучаючи до дослідницького поля доробки Е.Аарсета, М.МакЛюена, Г.Дженкінса, Ф.Гартмана, С.Жижека, Ж. Дельоза, Г.-У.Гумбрехта та інших з акцентами на сучасних національних літературах - американській, німецькій, французькій, натомість у ході подальшої дискусії було окреслено практичну проблематику, яку наші колеги та гості планують розробляти на подальших наукових заходах та під час березневої конференції "Література в контексті пост/гуманізму та віртуальності". Зокрема, йдеться про практичне застосування термінології кіберкритики та культурологічного і соціологічного аналізу віртуального простору та інтернет-практик до друкованих текстів; вплив цифрових технологій на процес вивчення літератури - від використання електронних підручників до навчання на онлайн-курсах; проблематику суб'єкта у онлайн-просторі на перехресті модерної та постмодерної парадигм; проблему демократизації та доступності знання і копірайту; конвергенцію медіа як головну перспективу переосмислення критичного знання, і у першу чергу - теорії та історії літератури; про "тугу за реальністю" та "кіберреалізм" як реакцію на віртуалізацію, феномен децентрованого та колективного суб'єкта, а також про прикладне дослідження цифрової та мережевої літератури. 

За результатами круглого столу планується також розробка тематичної бібліографії та продовження дискусії про пост/гуманістичний вимір літератури наприкінці жовтня 2012 р. 

Слікуйте за оновленнями!

Література в контексті пост/гуманізму і віртуальності: проект конференції

Запрошуємо колег взяти участь у новому науковому проекті кафедри  - "Література в контексті пост/гуманізму і віртуальності". 



В умовах постмодерної кібернетичної цивілізації, відмови від логоцентризму і лінійних структур, від каузального витлумачування історії, від трансцендентного означуваного, за доби, котра характеризується як складне  плетиво подій без спеціальних позначок, котрій притаманний плюралізм  оповідних стратегій, кафедра ініціює дослідження гуманістичних, постгуманістичних і віртуальних вимірів художньої словесності.  

Усвідомлюючи, що ця проблематика потребує уточнення та конкретизації  метамови, положень новітніх досліджень, кафедрою планується організація серії  наукових заходів:  

Вересень 2012 року – Круглий стіл  «Віртуальні виміри літератури».
Жовтень 2012 року – Круглий стіл  «Концепти пост/гуманістичного виміру літератури».  
Березень 2013 року – міжнародна наукова конференція «Література в
контексті пост/гуманізму і віртуальності».

Ця конференція для кафедри буде десятою, відтак ювілейною.  

Орієнтовна проблематика


1. Гуманістична і постгуманістична перспектива. 

Ідеали гуманізму: позастанова, всебічно розвинута людина, що  розростанням своїх знань виправдовує своє існування на Землі.  Трансформація цих ідеалів у творчості письменників.
Ідеали постгуманізму: абсолютна цінність комунікації і плюралізму,  значимість локального на противагу тотальному. Мистецька творчість  доби постгуманізму: антитетичність раціональній умисності, телічній  спрямованості, естетичній і етичній переконаності. Онтологія  децентрованого суб’єкта.  

2. Антропологічні виміри гуманізму і постгуманізму.

 Гуманізм – людська особистість як універсальне начало. Людина є  трансцендентною у своєму повсякденному бутті. Трансценденція може  бути Божественним буттям, а може бути самотрансценденцією людини, результатом особистісного розвитку. Інтеріоризація сакрального.  Протидія хаосу.  Постгуманізм – людська особистість як локальне начало. Замість
трансценденції – іронія локального над універсальним, інколи – агресія  локального до універсального. Інтеріоризація міфічного. Метаконтекст  хаосу: нестабільність, невпорядкованість, непередбачуваність.  

3. Трансформаційні перспективи зміни людини за доби постгуманізму.

Відображення в художніх творах універсуму людської особистості та  здатності людини перетворювати себе. Еволюція людської свідомості в  уяві авторів творів (наукової) фантастики. Здатність заново визначати  своє життя та життя інших. Людський мозок як кіберкосмос.  Апокаліптичне і апологічне бачення кібертехнологій. Технічна  репродуктивність людини. Трансгуманістичне переосмилення тілесності.  Homo virtualis. 

4. Симулятивність і віртуалізація художньої творчості в постгуманістичній

перспективі.

Текст і гіпертекст. Цитатність. Конструктивна еклектика.  Ситуативність художнього тексту. Культурний поліцентризм.   Нескінченість творчості. Сутнісна віртуальність літератури як  інструменту творення можливих світів. Поетикальний та генеративний  виміри творчості в Інтернеті. Інтерактивний аспект літератури.  Гіперлітература: стирання меж між літературою і реальністю.  Гіперреальність та гіперфункціональність кібер-образності.  

5. Літературно-художній авангард у добу цифрових технологій.

Фрагментарність прозових текстів і ергодична (нелінійна) література.  Продовження дадаїстського експерименту в поезії. Візуальна поезія.  Поетичні блоги та «нова щирість». Колективізація процесу письма та  перекладу. Принцип зворотного зв’язку між автором і реципієнтом в  інтернет-просторі. Віртуальний простір як простір гри. 


Запрошуємо до співпраці всіх, хто зацікавився цією темою.
Відповімо на всі запитання.
Наші координати: svitlit1@gmail.com. 
03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 73,
Київський національний лінгвістичний університет, 
кафедра теорії та історії світової літератури.

Наша сторінка на Facebook: http://www.facebook.com/svitlit   

З повагою,
Оргкомітет конференції


* Ілюстрація – Колін Джонсон