Магістеріум 2012: новий випуск магістерських студій

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ презентує новий випуск «Літературознавчих студій: магістеріум», в який ввійшли кращі фрагменти магістерських робіт, захищених у 2012 році. В цьому номері щорічника читачі зможуть ознайомитися з найсучаснішим науковим поглядом та концепт маргінальності, теорію інтертекстуальності, масову літературу, а також прочитати цікаві інтерпретації творів, що посідають визначне місце в літературному процесі нашого часу.

Превір Б. в роботі «Художнє осмислення феномену маргінальності в романі Чарльза  Буковські «Хліб із шинкою» розглядає структурно-семантичні особливості роману, естетику «брудного реалізму», пара текст та показує Генрі Чінаскі як образ маргінальної особистості. Прокопенко в дослідженні «Коду масової літератури у французькому романі кінця ХХ століття» висвітлює сучасні підходи до визначення сутності поняття «масова література», спираючись на погляди французьких, російських та вітчизняних науковців, розглядає феномен масової літератури у Франції в історичному контексті та подає інтерпретацію творів Амелі Нотомб. Сергієнко Г. репрезентує дослідження інтертекстуальних елементів в романі Мішеля Турньє «Вільшаний король». З роботи Петраш О. “Наративний паноптикон у романі Джеймса Келмана «Переклад свідчень» (Translated Accounts)” в альманаху представлено ідеологічну «інтерпеляцію» героїв, розглянуто концепт влади на різних текстуальних рівнях.

   Матеріал випуску адресований студентам усіх курсів та факультетів, магістрам, які прагнуть розширити свої знання в галузі літературознавства, а також отримати зразок наукового стилю письма в дослідницькій роботі з літератури, окрім того, кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ переконана, що розвідки даного номера здатні зацікавити найвимогливішого читача. Викладачі кафедри пишаються роботою наших магістрантів та сподіваються, що їхні дослідження сприятимуть підвищенню рівня студентських знань  історії та теорії літератури.

   Даний випуск альманаху виходить в період активної роботи над новими темами магістрантів 2012/2013 н.р., що увійдуть в наступний номер «Літературознавчих студій: магістеріум», який обіцяє бути не менш цікавим, актуальним та  корисним.

Упорядник альманаху,

Павленко Ю.Ю.

 Зміст

Превір Б. Художнє осмислення феномену маргінальності в романі Ч. Буковські "Хліб із шинкою"  

Прокопенко Код масової літератури у французькому романі кінця ХХ століття

 

Сергієнко Г. Інтертекстуальність у романі Мішеля Турньє "Вільшаний король"  

Петраш О. Наративний паноптикон у романі Джеймса Келмана «Переклад свідчень» (Translated Accounts) 

Почути голос тексту: досвід Четвертих перекладацьких майстерень

28 березня 2013р. у стінах нашого університету вчетверте поспіль пройшли Всеукраїнські  перекладацькі майстерні. Вже традиційно вони є невід’ємною окрасою програми Тижня франкофонії. Захід було організовано кафедрою теорії та історії світової літератури за підтримки Посольства Франції в Україні.

Урочисте відкриття відбулось за участі аташе з питань співробітництва в галузі французької мови Віржіні Вільшанж, проректора з навчально-виховної роботи та міжнародних зв'язків, професора Сєрякової Ірини Іванівни, професора Висоцької Наталії Олександрівни та декана факультету романської філології, доцента Чернухи Анатолія Максимовича.

Цієї весни до нас завітало аж п’ять майстрів своєї справи. Вже традиційними стали майстер-класи від Галини Чернієнко та Всеволода Ткаченка. Вперше цього року  до роботи майстерень долучилась Неда Неждана, Дарина Бібікова та Ірина Славінська, одна з організаторів Перших та Других майстерень, яка на цей раз спробувала себе в ролі запрошеного перекладача. Говорили про казку Ж. Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання», «Осінню пісню» П.Верлена, «Допінг духу» Е. Чорана, п’єсу М. Вішнєка «Пригода ведмедиків панда» та особливості субтитрування фільмів. 

Радості цієї зустрічі та можливості поділитись досвідом ми завдячуємо ініціативі Валентини Іванівни Фесенко, саме її зусиллями в 2010 році було розпочато проект майстерень. В знак світлої пам’яті про Валентину Іванівну традиця майстерень не переривається і сьогодні.

Слово лауреату премії ім. Григорія Сковороди пані Галині Чернієнко:

Під час майстерні 2013 року з перекладу художнього твору, присвяченої пам’яті незабутньої Валентини Іванівни Фесенко, аналізувалася так звана коротка прозова форма – казка Жана Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання» («Всесвіт 2012, №11-12).

 При   перекладі коротких літературних форм кожній лексичній одиниці приділяється особлива увага, оскільки в умовах певного дефіциту мовних ресурсів кожне слово, навіть допоміжне (означений/неозначений артикль та ін.), несе відповідне смислове навантаження, від відтворення чи невідтворення якого страждатиме зміст твору, а метою якісного перекладу є продовження життя оригіналу у іншій мові зі збереженням єдності змісту і форми твору. Особливою метою створення якісного перекладу, а також запорукою такого його виконання є контакт перекладача з автором, який умовно можна означити як голос тексту. Чути голос тексту означає працювати у злагоді з тим мовним континуумом, у якому автор замислив свій твір, відчути, у якому навколотекстовому просторі автор помістив події свого твору, наскільки відкрито чи приховано він запропонував читачеві свої настанови, що читач мусить домислити самостійно, які мовні характеристики репрезентують відповідні

ментальні образи – тому іншою невід’ємною складовою роботи над перекладом є попереднє читання оригіналу та дослідження життєвого кредо автора, умов та часу, за яких був написаний твір (Валері Ларбо), а також новітніх досягнень перекладознавства як науки у єдності з іншими лінгвістичними, філософськими та психологічними складниками перекладознавства, яке з кінця ХХ сторіччя очолює усі словесні науки (Жан-Рене Ладміраль), а саме: герменевтики та феноменології (Мартін Гайдеггер), семіотики, основ психоаналізу (Зигмунд Фройд та ін.), структурної антропології (Клод Леві-Строс), онтології та ін. Тільки завдяки симбіозу численних, часто суперечливих складників лінгвістичної діяльности людини можливий єдино вірний, максимально наближений до оригіналу переклад іншомовного тексту, що є заповітною мрією кожного поважаючого себе перекладача! Цьом-цьом-цьом усім партисипантам процесу!

Щодо самих учасників процесу, то запрошені гості відмітили їх високу підготовку та активну участь, і вони також мають що сказати майстрам. Ось коментарі деяких зі студентів: 

Майстерня Галини Чернієнко показала глибинну дистанцію між мовами та варіативність сприйняття художнього твору.  Прискіпливий лексичний та синтагматичний аналіз тексту дозволив  максимально скоротити цю відстань та інтуїтивно відчути «перекладацький голос» в кожного учасника майстерні.

Роман Женжіров

Чудові враження від майстерні взаємні. Хочеться відзначити сучасний підхід пані Дарини  до майстерні. Нам представили презентацію з дуже цікавим, корисним та головне дуже актуальним матеріалом, відчувалося, що це не переказ якоїсь книжки! Особливо вразив ентузіазм, щирість та відкритість пані Дарини. Її бажання донести та передати надихали та вселяли віру в свої сили….

Наталя Казанжи

До сказаного вище залишається лише додати побажання творчої наснаги шановним майстрам та тим, хто робить лише перші кроки в цьому напрямку!  

Більше фотографій з майстерень можна подивитись тут

Програма конференції "Література в контексті пост/гуманізму та віртуальності"

Програму Х-ї міжнародної конференції "Література в контексті пост/гуманізму та віртуальності завантажуймо тут 

Літературознавці з Києва, Запоріжжя, Львова, Тернополя, Полтави, Луганська, Чернівців, Кривого Рогу, Кіровограду, Миколаєва, Острогу, Краматорська, Луцька, Одеси, Мінська, Вологди, Любліна та Флоренції виступатимуть з доповідями у наступних секціях:

-  Пленарне засідання

-  Літературно-художній авангард у добу цифрових технологій

-  Конвергенція медіа як визначальний чинник літературного процесу

-  Постгуманістична трансформація уявлення про людину

-  Антропологічні виміри гуманізму та постгуманізму

-  Гуманістична і постгуманістична перспектива в українській літературі

-  Симулятивність і віртуалізація художньої творчості в пост/гуманістичній перспективі

Стартують четверті Перекладацькі майстерні

Світлій пам’яті

Валентини Іванівни Фесенко

Шановні знавці французької мови та літератури!

Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ спільно з Посольством Франції в Україні

та Французьким Інститутом

оголошує відкритим запис до участі в Четвертих всеукраїнських перекладацьких майстернях.

 

 В цьому році на Вас чекають майстерні:

Галини Чернієнко: «Конотація, імпліцит чи авторська настанова – переклад казки Ж. Жіоно «Принцеса, у якої виникло бажання» »

Всеволода Ткаченка: «Осіння пісня» П. Верлена в українських перекладах»

Ірини Славінської: «Допінг духу – переклад нехудожньої літератури»

Дарини Бібікової: «Особливості перекладу та субтитрування кінофільмів»

Дата проведення -  четвер, 28 березня 2013 року, з 12.30 до 16.00 

Місце проведення - 3 корпус КНЛУ,  вул.Лабораторна 5/17, Конференцзал.

Для отримання робочих матеріалів обов’язкова реєстрація  за адресою: ateliers.traduction@gmail.com

(в листі слід вказати назву обраної майстерні, ПІБ учасника, навчальний заклад, факультет та групу).

 Участь  у майстернях безкоштовна та відкрита для всіх учасників, які володіють французькою мовою. Поспішайте, кількість місць обмежена!

Слідкуйте за інформаційними анонсами на сайті chairlit.blogspot.com  та на сторінці кафедри  у фейсбуці.

Повернення гуртка "Скриптор" та конкурс до Дня поезії

Студентська ініціативна група на чолі з паном Борисом Дабо-Ніколаєвим  рада повідомити, що студія-клуб-гурток сучасної літератури та літературознавства – тепер уже під назвою «Newскриптор» - після тривалої перерви проведе засідання 21 лютого о 15:45 в 201 ауд. 1-го корпусу.

Тема засідання: «В.Маяковський: садист чи мазохіст?» + літературні екзерсиси

 Запрошуємо всіх, хто хоче зануритися у  сучасні потрактування літератури!

До обговорення пропонується орієнтовна тематика роботи студії-клубу-гуртка «Newскриптор» на 2013 рік (2 семестр 2012/2013 та 1 семестр 2013/2014 н. р.):

 - Психоаналітичне дослідження садомазохістського психотипу в літературі: 

    В.Маяковський: садист чи мазохіст?

 - Дослідження модерністів – російських поетів   (Б.Пастернак, А.Ахматова, М. Цвєтаєва)

 - Психоаналітичне дослідження істеричного психотипу в літературі: (О.Блок та інші символісти)

 - Психоаналітичне дослідження шизо-нарцисичного психотипу в літературі (поети-лауреати  -  - Нобелівської премії: Й.Бродський, В.Шимборська)

 - Дослідження сучасної української романістики:

    В.Лис «Століття Якова» (кандидатура на Шевченківську премію 2013 р.)

     Ю.Андрухович «Дванадцять обручів»

     О.Забужко «Музей покинутих секретів» (перший метароман в українській пострадянській               літературі)


 - Творчість лауреата Нобелівської премії з літератури – турецького письменника Орхана Памука («За що східноєвропейського письменника можуть нагородити Нобелівською премією?»)


 - Творчість Ельфріди Єлінек (лауреатки Нобелівської премії 2004 р. – «Чим і як пише жінка?»)  

 - Випадковість як домінанта сучасного прямування в літературі (Харукі Муракамі «Про що я кажу, коли кажу про біг»)


Творчість кожного із прозаїків (і кожен твір) потребує окремого засідання.

2-х поетів інколи можна розглянути на одному засіданні.   


Проводяться консультації із віршування і типології написання прозових текстів.

УВАГА! КОНКУРС!

Кафедра теорії та історії  світової літератури та гурток «Скриптор» оголошують конкурс до  Всесвітнього дня поезії (21 березня) на кращий поетичний твір у таких номінаціях:

 - Традиційна поезія

 - Посткласична поезія (верлібр)

 - Прозова лірична мініатюра

Тексти обсягом до 1 аркуша А4  подавати на кафедру до 21 березня у 2-х  варіантах:  на паперовому носії та в електронному вигляді (надсилати на адресу кафедри svitlit1@gmail.com з поміткою «Конкурс до Дня поезії», обов’язково вказувати ім’я, прізвище та контактні дані)

Підбиття підсумків планується  28 березня  у конференц-залі КНЛУ. 

Також приймаються пропозиції  щодо проведення «Свята поезії – 2013» (звертатись до Ніколаєва Б.І.)

Світла пам'ять Валентині Фесенко

7 листопада передчасно пішла з життя Валентина Іванівна Фесенко, яку щиро любили і поважали усі ми.

Люба Валентино Іванівно, Ви назавджи залишитесь у наших серцях як талановитий науковець, людина блискучого інтелекту і великої шляхетності, прекрасна квітуча жінка, яка так уміла любити літературу, працю і життя, що лишатись осторонь було неможливо - Ви нас невпинно надихали і підтримували.

Світла Вам пам'ять і низький уклін за все те, що Ви зробили для нас!

Колеги і друзі Валентини Іванівни Фесенко з України, Білорусі, Франції висловлюють свої щирі співчуття:

Колеги з освітньо-наукового підрозділ філології Пікардійського університету імені Жуля Верна, а також з Центру досліджень роману та романістики глибоко схвильовані повідомленням про смерть Валентини Фесенко, яку чимало з них добре знали і цінували.  

У Пікардійському університеті Жуля Верна пані Фесенко захистила дисертацію з творчості Жоржа Бернаноса під керівництвом професора Ле Тузе. У подальшому вона протягом багатьох років самовіддано брала участь у роботі Центру досліджень роману та романістики, спершу в рамках постдокторальної угоди у 1996 – 1997 роках, потім за численними науковими програмами у 2002, 2003, 2005 та 2007. За цей час вона також неодноразово була запрошеним професором філологічного факультету. Про плідність цієї співпраці свідчить прекрасна монографія.   

З цієї сумної нагоди колеги Пікардійського університету хочуть висловити співчуття родині та близьким Валентині Фесенко, зокрема, її доньці, яка мала нагоду у 2010-2011 році протягом семестру навчатись у магістратурі освітньо-наукового підрозділу філології. Також вони висловлюють щирі співчуття колегам з Київського національного лінгвістичного університету.   

Марі-Франсуаза Мельму-Монтобен

Завідувачка освітньо-наукового підрозділу філології

Директорка Центру досліджень роману та романістики

Пікардійський університет, ім. Жуля Верна, Ам’єн (Франція)

***

Уважаемые коллеги,

С глубокой скорбью мы восприняли грустную новость о кончине Валентины Ивановны. Все, кто имел честь и удовольствие участвовать в ваших замечательных конференциях, запомнили ее яркие выступления, светлый ум и доброжелательность. А ее статьи! Пусть земля будет ей пухом!

Разделяем Ваше горе и выражаем искреннее сочувствие родным и близким Валентины Ивановны.

Кафедра зарубежной литературы Минского государственного лингвистического университета

***

Уважаемые коллеги!

Примите наши искренние соболезнования в связи со смертью Валентины Ивановны

Фесенко. Ушла из жизни прекрасная женщина, известный ученый и замечательный

человек. Мы скорбим вместе с Вами. Пусть светлая память о Валентине Ивановне помогает нам всем перенести это горе.

С глубоким уважением,

Любовь Первушина и члены кафедры

зарубежной литературы Минского государственного

лингвистического университета

***

Кафедра романської філології ДНУ ім. О. Гончара висловлює щире співчуття колегам, рідним та близьким шановної Валентини Іванівни, а також усім, хто знав, цінував та поважав цього талановитого науковця, активного співробітника та просто щиру людину!

Сумуємо разом з вами!

***

Колектив кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ЧНУ імені Юрія Федьковича глибоко сумує з приводу з такої несподіваної звістки.

Високошанована колега, знана дослідниця франкомовної культури, керівник відомої в Україні й потужньої кафедри - Валентина Іванівна Фесенко залишає помітний слід у вітчизняній науці. Але це все одно болюча подія. Ми висловлюємо щире співчуття усім тим, з ким життя Валентини Іванівни було найтісніше пов"язано: рідним, колегам та учням. Вічна їй пам"ять.

Від імені кафедри - проф. Ольга Червінська.

***

Дорогі колеги!

Від себе із моїх колег з Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України і Київського інституту перекладачів висловлюю щире співчуття близьким, колегам, учням. Ми, як і ви,  відчуваємо глибоку скорботу. Особисто для мене зустріч із Валентиною Іванівною була важливою подією мого інтелектуального життя. Проте буття вченого не обмежується земним життям: вона довго житиме у своїх книжках і учнях.

З вами у скорботі й пам'яті.

І.Малиновська

***

Прийміть наше щире співчуття з приводу передчасної втрати Валентини Іванівни

Фесенко - визначного літературознавця, мудрої, щирої, доброї людини, яка надовго залишила по собі світлу пам'ять. Віримо, що справу, якій Валентина Іванівна присвятила все своє життя, буде продовжено всіми, кому пощастило знати і працювати разом з нею.

Колектив кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного

університету.

***

Уважаемые  коллеги,

Трагическая   и   невероятная   новость...   Выражаем   глубокое соболезнование  родным и близким Валентины Ивановны, её "духовным детям"   -   студентам   и   аспирантам,которые   приезжали   на конференции, воодушевлённые её идеями... Светлая память!

Кафедра мировой литературы и классической филологии ДонНУ.

Постгуманізм і віртуальність: бібліографія

Пропонуємо вашій увазі список літературознавчих, філософських та культурологічних джерел, які можуть бути корисними для дослідження проблем конференції. Список не є вичерпним і буде доповнюватися, і для  створення спільного науково-методологічного підгрунтя ми з радістю внесемо сюди ваші пропозиції. 

Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Основи, 2002.

Арендт Г. Становище людини. – Львів: Літопис, 1999.

Балуев, Д.Г. Информационная революция и современные международные отношения. — Н. Новгород : ННГУ, 2000.

Бард, А. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквист. — СПб. ; Стокгольмская школа экономики, 2005.

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К.: Основи, 2004.

Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. — М., 2005.

Бодрийяр Ж. Общество потребления — М., 2006.

Жижек С. Киберпространство, или Невыносимая замкнутость бытия. – Искусство кино, №1, Январь 1998 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kinoart.ru/1998/n1-article25.html

Жицінський Юзеф. Бог постмодерністів: Великі питання філософії в сучасній критиці модерну. – Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2004.

Завадський Ю.Р. Анімаційна поезія як різновид мереежвої літератури // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 5. - Київ: Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 2004. - С.16-21.