вівторок, 6 вересня 2016 р.

"Скриптор" розпочинає новий рік!


Гурток-студія сучасної літератури та літературної майстерності (creative writing) СКРИПТОР – SKRYPTOR поновлює свою роботу в 2016 – 2017 н. р.! 

Перша в цьому році зустріч відбудеться 15 вересня (четвер) о 13:30 в 405 ауд. 1 корп. і буде присвячена детективному жанру. Б.І.Ніколаєв розповідатиме про психотип серійного вбивці, або умовність детективів, або «чи здатна поліція знайти злочинця»  - за романом Пауло Коельйо «Переможець завжди самотній».

Також СКРИПТОР і кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В.І.Фесенко оголошують про початок прийому текстів на конкурс «ЛІТО ЗАКІНЧИЛОСЬ. ЗАЛИШИЛОСЬ – ЩО?».

На конкурс приймаються прозові мініатюри та поезії обсягом від 1-го до 3-х аркушів А-4 (у надрукованому вигляді, оформлені за стандартними правилами). Текст, що подається на конкурс, має розповідати про одну подію, випадок, епізод, який автори або їхні персонажі пережили протягом літа. Прийом текстів буде проходити 15 вересня з 13:30 до 15:30 в ауд. 405 (1 корпус). Підбиття підсумків конкурсу відбудеться 22 жовтня 2016 року з 13:30 до 15:30  в ауд. 405 (1 корпус).

Запрошуємо до участі - знаходьте цікаві епізоди, емоції, настрої!







понеділок, 5 вересня 2016 р.

Гурток "Скриптор" на канікулах: літній звіт





Гурток-студія сучасної літератури та літературної майстерності (creative writing)  «Скриптор» працює також і влітку!

17-го серпня актив «Скриптора» відвідав презентацію проекту колишньої скрипторки Євгенії Бєлорусець «Перемоги переможених».

3-го вересня побував на низці заходів «“Правда”» про переможених» у рамках закриття проекту.

Фотовиставка та всі заходи проходили у Національному музеї Тараса Шевченка.

На фото:

Виступ Є. Бєлорусець на відкритті заходу; керівник «Скриптора» Б.І. Ніколаєв та адміни гуртка-студії студентка 4-го курсу факультету германської філології Ліза Ховрах, студентка 2-го курсу того ж факультету Ліза Ґрекулова на виставці.

середа, 31 серпня 2016 р.

Кафедра теорії та історії світової літератури запрошує магістрантів!

Шановні студенти - магістранти! Вітаємо Вас зі вступом на новий рівень освіти і запрошуємо на кафедру теорії та історії світової літератури імені проф. В.І. Фесенко. Двері кафедри завжди відкриті для Вас, чекаємо зустрічі з Вами для подальшої співпраці у четвер 1 вересня з 13:30.
Оригінальні, цікаві теми, захоплива робота, постійна підтримка усіх викладачів кафедри, дружня атмосфера - Ваше навчання на магістерській програмі гарантовано буде унікальним та незабутнім!

неділя, 26 червня 2016 р.

Літературознавчі студії: студентський альманах 2015-2016 року


Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ імені професора В. І. Фесенко презентує чергову збірку літературознавчих студій - студентський альманах 2015-2016 навчального року. До нього увійшли тексти, презентовані студентами 2 та 3 курсу КНЛУ впродовж року у вигляді самостійних робіт, а також доповідей на студентській конференції "Україна і світ: діалог мов та культур". Увага авторів, тексти яких представлено в цьому випуску альманаху, зосереджена на дослідженні інтермедіальних звя'зків як сучасних, так і класичних літературних творів - із графічним мистецтвом, архітектурою, театром. Інша ключова для збірника тема - компаративний аналіз літературних творів як у синхронічному, так і діахронічному зрізі.

Бажіна М. в роботі "Порівняльно-літературознавчий аналіз творів Ж.-К. Гюїсманса «Навпаки» та Г. Гессе «Степовий вовк» " зіставляє образи центральних персонажів згаданих текстів через дослідження ключових топосів, присутніх у романах. Бондаренко Ю. ("Топос саду у романі Ж.-Ж. Руссо «Юлія, або Нова Елоїза» ") аналізує втілення концепцій Просвітництва у романі Руссо через зображення саду, упорядкованого головною героїнею роману. Вашека А. ("Завдяки чому «Наше містечко» Торнтона Вайлдера стає «нашим»? Текстуальні особливості і сценічна реалізація") і Шкляренко А. ("Специфіка реалізації семіотичної теорії у п'єсі Ж.-Б. Мольєра «Уявно хворий» та виставі за п'єсою") розглядають досвід постановки п'єс сучасного класика американської літератури та видатного французького комедіографа на сцені київських театрів. Увагу Ланкіної Л. ("Метатекстуальний діалог гравюр з художнім текстом (Ж.-Ж. Руссо, «Юлія, або Нова Елоїза»)" ) привернула взаємодія візуального та вербального, покладена в основу задуму першого видання роману Руссо. Олійник О. ("Діалог художнього тексту та театральної постановки") зосередилася на аналізі трансформацій роману Дені Дідро "Черниця" при постановці на сучасній сцені. Оліфер І. ("Порівняльно-літературознавчий аналіз образу провідника на прикладі «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі та «Мобі Діка» Г. Мелвіла") порівнює способи актуалізації архетипного образу в текстах італійської та американської літератури. Руда Є. ("Аналіз фінального вчинку Вертера") користується методологіями літературознавства, психології та соціології для аналізу поведінки персонажа роману Гете "Страждання молодого Вертера". Ярешко О. ("Історико-культурний топос дому в художній літературі (на прикладі роману «Дім духів» Ізабель Альєнде)") проводить культурологічні паралелі між особливостями архітектури та образами героїв у романі сучасної чилійської авторки.

З альманахом 2015-2016 року можна познайомитися тут.

Матеріал випуску адресований студентам усіх курсів та факультетів, які прагнуть розширити свої знання в галузі літературознавства та познайомитися з прикладами наукового стилю письма в дослідницькій роботі з літератури. Сподіваємося, що досвід роботи над вміщеними у цей номер альманаху дослідженнями допоможе їхнім авторам у подальшій науковій діяльності й стане в пригоді читачам.

Редактор альманаху,

Камишникова О. П.

четвер, 9 червня 2016 р.

Студентам 2 курсу (2016-2017 навчальний рік): анонси вибіркових дисциплін із зарубіжної літератури


До уваги майбутніх студентів 2 курсу факультетів германської та романської філології, а також факультету сходознавства: запрошуємо познайомитися з анотаціями вибіркових дисциплін із зарубіжної літератури на наступний рік. Запис на вибіркові дисципліни відбувається у деканатах відповідних факультетів КНЛУ.

вівторок, 3 травня 2016 р.

Курс "Схід на Заході, Захід на Сході": відвідання виставки китайського живопису

Слухачі курсу "Схід на Заході, Захід на Сході: сучасна література в світлі антропологічної парадигми" (керівник - доц. Юрчук О.О.) для студентів 4 курсу факультету сходознавства в рамках відвідуваного курсу побували на виставці китайського живопису й поділилися своїми враженнями:

Тетяна Іванюк, Фкит 23-12

27 квітня в музеї Української діаспори відбулась виставка сім’ї каліграфів та художників Чи. За маленькими дверцятами, що на 3-му поверсі, відкривається світ китайського мистецтва. Чи Шаотін та її батько Чи Еньго наблизили нас до китайської культури. Чи Еньго народився в Китаї і жив там довгий час, але у 1997 році разом із маленькою донькою та дружиною Чанг Куй Цін переїхав в Україну. Шаотін навчалася в Київській гімназії східних мов № 1. Брала участь і неодноразово займала перші місця в шкільних, міських та обласних олімпіадах з живопису та китайської мови. У 2006 році Чи Шаотін поступила в університет ім. Б.Д. Грінченка на факультет образотворчого мистецтва. Саме у батька, вчителя китайської мови за освітою і великого знавця китайської каліграфії, живопису та філософії, Шаотін отримала свої найперші та найцінніші уроки культури і мови, саме він навчив тримати її пензлик і прищепив любов до традиційного живопису і каліграфії. Мама Шаотін так само з самого дитинства виховувала свою доньку в кращих традиціях Китаю, прищеплювала любов до знань і прагнення до творчого розвитку.

Сьогодні Майстер Чи Еньго є одним з кращих фахівців в області китайської каліграфії в Україні. На виставці були представлені такі його роботи, як «Тінь бамбукового листя» 2011 року; 


«Рідний Китай» 2009 років. Ці роботи виконані у стилі цаошу, або «трав'яному стилі». Це повноцінний рукописний курсив, для читання якого потрібні специфічні навички. Ієрогліфи в цаошу пишуться без відриву пензля, часто перетікаючи один в одного. Для створення «прекрасного» зовнішнього вигляду написи деякі риси піддаються модифікації або зовсім опускаються. Ще була представлена робота у стилі чжуаньшу «Шлях у тисячу лі починається із першого кроку». Стиль чжуаньшу з'явився в VIII-III століттях до н. е. і був офіційним стилем письма в царстві Цинь, а потім поширювався в ті регіони, які Цинь завойовувало. Чжуаньшу  – найбільш часто використовуваний архаїчний стиль каліграфії.

Роботи Шаотін, які були на виставці, це прекрасні зображення півоній, виконані у двох стилях: в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських живописних технік, що передбачає нанесення на рисовий папір чітких контурних ліній зображуваного предмета й передачу емоційного та душевного настрою художника; та в змішаній техніці, створеній шляхом поєднання рис традиційного олійного живопису та китайського стилю Се І. Півонія – носій чистої енергії Ян. Існують сотні забарвлень півонії, але в Китаї тільки червоний колір несе символіку любові, пошани і багатства. Можна нескінченно довго говорити про цю розкішну квітку, п'яніти від її дивовижного запаху і захоплюватися її пишною красою.

Виставка мені сподобалась, я перейнялась духом китайської каліграфії. Складалось таке враження, що всі одне одного знають, так і було насправді. На відкритті було присутнє тісне коло тих, хто спілкується із майстринею, тому не хотілась порушувати гармонію їхнього спілкування і залишатись там надовго. Я планую ще раз відвідати виставку для того, щоб сповна насолодитись красою півонії та майстерністю написаних ієрогліфів. Мені самій захотілось відчути себе у ролі майстра китайської каліграфії, і це можна було тут зробити.

Анна Деберіна, 25-12 Фяп 
 
Творчість цієї активної та талановитої художниціі, із усім розмаїттям її фарб, неодноразово була представлена громадськості. Її картини присвячені природі, зображають флору та фауну, а саме: риб, орлів та квіти. Дана виставка не є виключенням і проходить під поетичною назвою «Півонія – символ знатності». Усі роботи були розміщені в одному невеличкому залі – з одного боку каліграфія, а з іншого, немов на противагу їй – живопис. Під стелею головної стіни розстелилося широке полотно, виконане у стилі скоропису – побажання різних китайських філософів. Півонії стали центральним символом полотен художниці. Півонії, як і сам Китай, який знаходься у періоді свого інтенсивного, стрімкого та яскравого розвитку, майоріють барвами. Відтінки рожевого, насичені персикові та ніжні тілесні кольори відразу привертають увагу. Їх дещо відтіняють зелені барви листочків, які обрамлюють бутони, змальовані на чистому білому тлі, немов небесне сіяння проходить крізь них. Це надає їм додаткового ореолу. Адже вважалося, що сотні років тому, коли вирощувати ці квіти у своєму саду міг не кожен, тільки людина, що добилася своєю працею багатства, пошани і високого положення в суспільстві, висаджувала у себе цю прекрасну рослину. Їй приписувалася магічна якість захисту від злих духів.

Каліграфія для Китаю – це не лише техніка, так виховується сила духу. Чи Шаотін вміло володіє пензлем, вносячи у кожен знак-ієрогліф частинку себе та своєї душі. Скоропис відрізняється округлістю літер та плавністю їхнього написання, великою кількістю розчерків. Однак китайський майстер каліграфії із характерною для нього неабиякою плавністю переходу рис та м’якістю написання робить ієрогліфічне письмо ніжним та спокійним, як уся філософська традиція Китаю.

Виставка картин надовго залишиться у серцях поціновувачів Сходу. Цікаво спостерігати професійне зростання китайської художниці і каліграфа та оригінальне рішення концептуальних композицій. Хочеться побажати молодій творчій особистості творчих успіхів, нових цікавих виставок та вдосконалення оригінальних філософських ідей.



Юлія Данчук, Фяп 25-12 

Картини художниці виконані в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських технік, у якій фарба наноситься на рисовий папір чіткими контурними лініями, а  зображення передає емоційний і душевний стан митця. У художніх творах здебільшого переважають пастельні відтінки рожевого та червоного, зеленого та темно-зеленого.



Юлія Попова, Фкит23-12

У китайській культурі півонія вважається царем квітів, оскільки несе в собі чистий початок Ян. Півонії завоювали популярність ще за часів династії Сун. Їх вишивали на одязі імператора нарівні з хризантемами. Зображення квітки зустрічалося на різних прикрасах, порцеляні й предметах побуту. Із тих часів і донині жодне свято в Китаї, чи то переїзд в нову квартиру, чи день народження, не проводиться без півоній. Також на виставці були представлені каліграфічні роботи, виконані в стилі скоропису, вони дуже чітко висвітлюють поезію Чи Еньго та вислови й побажання різних китайських філософів, тому що найважливішим естетичним параметром традиційного китайського живопису є його зв'язок із каліграфією. Ще у давнину каліграфію називали "першим серед мистецтв". 



середа, 20 квітня 2016 р.

ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ "ДІМ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА" ТА ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ



Кафедра теорії та історії світової літератури та гурток "Скриптор" із радістю оголошують про результати конкурсу "Дім Тараса Шевченка" та конкурсу з нагоди Всесвітнього дня поезії, що проводилися серед студентів КНЛУ:

ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ «ДІМ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

1. НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ

1 місце: Ольга Чмир – МЛа 06-15

2-3 місця поділили:

Марина Руденко – МЛнім 20-15

Наталя Думанська – МЛа 12-15



2. НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА

1 місце: Ліза Ґреґ (Єлизавета Грекулова) – МЛа 06-15

2-3 місця поділили:

Марія Бережна – МЛа 05-15

Вікторія Поливкіна – МЛа 09-15



ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ

З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ



1. НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ

1 місце: Ліза (Єлизавета) Ховрах – МЛа 07-13

2-3 місця поділили:

Ольга Чмир – МЛа 06-15

Соломія Стасів – МЛп 16-15

Ольга Шевченко – Мла 11-15



2. НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА

1 місце: Юлія Сива – Мла 23-12

2-3 місця поділили:

Ліза Ґреґ (Єлизавета Грекулова) – МЛа 06-15

Ірина Горщар – МЛа 04-15

КОНКУРС АҐОНІВ

1-2 місця поділили:

1.Єлизавета Грекулова – Ксенія Рибаченко

2. Аліна Мусницька (виконувала аґон соло).

Журі конкурсу аґонів:

Єлизавета Ховрах – МЛа 07-13; Юлія Сива – Мла 23-12;

Вікторія Крюкова (журналіст, студентка 4 курсу заочного відділення факультету германської філології).

Вітаємо переможців і дякуємо всім учасникам!