неділя, 26 червня 2016 р.
Літературознавчі студії: студентський альманах 2015-2016 року
Кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ імені професора В. І. Фесенко презентує чергову збірку літературознавчих студій - студентський альманах 2015-2016 навчального року. До нього увійшли тексти, презентовані студентами 2 та 3 курсу КНЛУ впродовж року у вигляді самостійних робіт, а також доповідей на студентській конференції "Україна і світ: діалог мов та культур". Увага авторів, тексти яких представлено в цьому випуску альманаху, зосереджена на дослідженні інтермедіальних звя'зків як сучасних, так і класичних літературних творів - із графічним мистецтвом, архітектурою, театром. Інша ключова для збірника тема - компаративний аналіз літературних творів як у синхронічному, так і діахронічному зрізі.
Бажіна М. в роботі "Порівняльно-літературознавчий аналіз творів Ж.-К. Гюїсманса «Навпаки» та Г. Гессе «Степовий вовк» " зіставляє образи центральних персонажів згаданих текстів через дослідження ключових топосів, присутніх у романах. Бондаренко Ю. ("Топос саду у романі Ж.-Ж. Руссо «Юлія, або Нова Елоїза» ") аналізує втілення концепцій Просвітництва у романі Руссо через зображення саду, упорядкованого головною героїнею роману. Вашека А. ("Завдяки чому «Наше містечко» Торнтона Вайлдера стає «нашим»? Текстуальні особливості і сценічна реалізація") і Шкляренко А. ("Специфіка реалізації семіотичної теорії у п'єсі Ж.-Б. Мольєра «Уявно хворий» та виставі за п'єсою") розглядають досвід постановки п'єс сучасного класика американської літератури та видатного французького комедіографа на сцені київських театрів. Увагу Ланкіної Л. ("Метатекстуальний діалог гравюр з художнім текстом (Ж.-Ж. Руссо, «Юлія, або Нова Елоїза»)" ) привернула взаємодія візуального та вербального, покладена в основу задуму першого видання роману Руссо. Олійник О. ("Діалог художнього тексту та театральної постановки") зосередилася на аналізі трансформацій роману Дені Дідро "Черниця" при постановці на сучасній сцені. Оліфер І. ("Порівняльно-літературознавчий аналіз образу провідника на прикладі «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі та «Мобі Діка» Г. Мелвіла") порівнює способи актуалізації архетипного образу в текстах італійської та американської літератури. Руда Є. ("Аналіз фінального вчинку Вертера") користується методологіями літературознавства, психології та соціології для аналізу поведінки персонажа роману Гете "Страждання молодого Вертера". Ярешко О. ("Історико-культурний топос дому в художній літературі (на прикладі роману «Дім духів» Ізабель Альєнде)") проводить культурологічні паралелі між особливостями архітектури та образами героїв у романі сучасної чилійської авторки.
З альманахом 2015-2016 року можна познайомитися тут.
Матеріал випуску адресований студентам усіх курсів та факультетів, які прагнуть розширити свої знання в галузі літературознавства та познайомитися з прикладами наукового стилю письма в дослідницькій роботі з літератури. Сподіваємося, що досвід роботи над вміщеними у цей номер альманаху дослідженнями допоможе їхнім авторам у подальшій науковій діяльності й стане в пригоді читачам.
Редактор альманаху,
Камишникова О. П.
четвер, 9 червня 2016 р.
Студентам 2 курсу (2016-2017 навчальний рік): анонси вибіркових дисциплін із зарубіжної літератури
До уваги майбутніх студентів 2 курсу факультетів германської та романської філології, а також факультету сходознавства: запрошуємо познайомитися з анотаціями вибіркових дисциплін із зарубіжної літератури на наступний рік. Запис на вибіркові дисципліни відбувається у деканатах відповідних факультетів КНЛУ.
вівторок, 3 травня 2016 р.
Курс "Схід на Заході, Захід на Сході": відвідання виставки китайського живопису
Слухачі курсу "Схід на Заході, Захід на Сході: сучасна література в світлі
антропологічної парадигми" (керівник - доц. Юрчук О.О.) для студентів 4
курсу факультету сходознавства в рамках відвідуваного курсу побували на виставці китайського живопису й поділилися своїми враженнями:
Тетяна Іванюк, Фкит 23-12

27 квітня в музеї Української діаспори відбулась виставка сім’ї каліграфів та художників Чи. За маленькими дверцятами, що на 3-му поверсі, відкривається світ китайського мистецтва. Чи Шаотін та її батько Чи Еньго наблизили нас до китайської культури. Чи Еньго народився в Китаї і жив там довгий час, але у 1997 році разом із маленькою донькою та дружиною Чанг Куй Цін переїхав в Україну. Шаотін навчалася в Київській гімназії східних мов № 1. Брала участь і неодноразово займала перші місця в шкільних, міських та обласних олімпіадах з живопису та китайської мови. У 2006 році Чи Шаотін поступила в університет ім. Б.Д. Грінченка на факультет образотворчого мистецтва. Саме у батька, вчителя китайської мови за освітою і великого знавця китайської каліграфії, живопису та філософії, Шаотін отримала свої найперші та найцінніші уроки культури і мови, саме він навчив тримати її пензлик і прищепив любов до традиційного живопису і каліграфії. Мама Шаотін так само з самого дитинства виховувала свою доньку в кращих традиціях Китаю, прищеплювала любов до знань і прагнення до творчого розвитку.
Сьогодні Майстер Чи Еньго є одним з кращих фахівців в області китайської каліграфії в Україні. На виставці були представлені такі його роботи, як «Тінь бамбукового листя» 2011 року;
Тетяна Іванюк, Фкит 23-12

27 квітня в музеї Української діаспори відбулась виставка сім’ї каліграфів та художників Чи. За маленькими дверцятами, що на 3-му поверсі, відкривається світ китайського мистецтва. Чи Шаотін та її батько Чи Еньго наблизили нас до китайської культури. Чи Еньго народився в Китаї і жив там довгий час, але у 1997 році разом із маленькою донькою та дружиною Чанг Куй Цін переїхав в Україну. Шаотін навчалася в Київській гімназії східних мов № 1. Брала участь і неодноразово займала перші місця в шкільних, міських та обласних олімпіадах з живопису та китайської мови. У 2006 році Чи Шаотін поступила в університет ім. Б.Д. Грінченка на факультет образотворчого мистецтва. Саме у батька, вчителя китайської мови за освітою і великого знавця китайської каліграфії, живопису та філософії, Шаотін отримала свої найперші та найцінніші уроки культури і мови, саме він навчив тримати її пензлик і прищепив любов до традиційного живопису і каліграфії. Мама Шаотін так само з самого дитинства виховувала свою доньку в кращих традиціях Китаю, прищеплювала любов до знань і прагнення до творчого розвитку.
Сьогодні Майстер Чи Еньго є одним з кращих фахівців в області китайської каліграфії в Україні. На виставці були представлені такі його роботи, як «Тінь бамбукового листя» 2011 року; 
«Рідний Китай» 2009 років. Ці роботи виконані у стилі цаошу, або «трав'яному стилі». Це повноцінний рукописний курсив, для читання якого потрібні специфічні навички. Ієрогліфи в цаошу пишуться без відриву пензля, часто перетікаючи один в одного. Для створення «прекрасного» зовнішнього вигляду написи деякі риси піддаються модифікації або зовсім опускаються. Ще була представлена робота у стилі чжуаньшу «Шлях у тисячу лі починається із першого кроку». Стиль чжуаньшу з'явився в VIII-III століттях до н. е. і був офіційним стилем письма в царстві Цинь, а потім поширювався в ті регіони, які Цинь завойовувало. Чжуаньшу – найбільш часто використовуваний архаїчний стиль каліграфії.
Роботи Шаотін, які були на виставці, це прекрасні зображення півоній, виконані у двох стилях: в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських живописних технік, що передбачає нанесення на рисовий папір чітких контурних ліній зображуваного предмета й передачу емоційного та душевного настрою художника; та в змішаній техніці, створеній шляхом поєднання рис традиційного олійного живопису та китайського стилю Се І. Півонія – носій чистої енергії Ян. Існують сотні забарвлень півонії, але в Китаї тільки червоний колір несе символіку любові, пошани і багатства. Можна нескінченно довго говорити про цю розкішну квітку, п'яніти від її дивовижного запаху і захоплюватися її пишною красою. Виставка мені сподобалась, я перейнялась духом китайської каліграфії. Складалось таке враження, що всі одне одного знають, так і було насправді. На відкритті було присутнє тісне коло тих, хто спілкується із майстринею, тому не хотілась порушувати гармонію їхнього спілкування і залишатись там надовго. Я планую ще раз відвідати виставку для того, щоб сповна насолодитись красою півонії та майстерністю написаних ієрогліфів. Мені самій захотілось відчути себе у ролі майстра китайської каліграфії, і це можна було тут зробити.
Анна Деберіна, 25-12 Фяп
Творчість цієї активної та талановитої художниціі, із усім розмаїттям її фарб, неодноразово була представлена громадськості. Її картини присвячені природі, зображають флору та фауну, а саме: риб, орлів та квіти. Дана виставка не є виключенням і проходить під поетичною назвою «Півонія – символ знатності». Усі роботи були розміщені в одному невеличкому залі – з одного боку каліграфія, а з іншого, немов на противагу їй – живопис. Під стелею головної стіни розстелилося широке полотно, виконане у стилі скоропису – побажання різних китайських філософів. Півонії стали центральним символом полотен художниці. Півонії, як і сам Китай, який знаходься у періоді свого інтенсивного, стрімкого та яскравого розвитку, майоріють барвами. Відтінки рожевого, насичені персикові та ніжні тілесні кольори відразу привертають увагу. Їх дещо відтіняють зелені барви листочків, які обрамлюють бутони, змальовані на чистому білому тлі, немов небесне сіяння проходить крізь них. Це надає їм додаткового ореолу. Адже вважалося, що сотні років тому, коли вирощувати ці квіти у своєму саду міг не кожен, тільки людина, що добилася своєю працею багатства, пошани і високого положення в суспільстві, висаджувала у себе цю прекрасну рослину. Їй приписувалася магічна якість захисту від злих духів.
Каліграфія для Китаю – це не лише техніка, так виховується сила духу. Чи Шаотін вміло володіє пензлем, вносячи у кожен знак-ієрогліф частинку себе та своєї душі. Скоропис відрізняється округлістю літер та плавністю їхнього написання, великою кількістю розчерків. Однак китайський майстер каліграфії із характерною для нього неабиякою плавністю переходу рис та м’якістю написання робить ієрогліфічне письмо ніжним та спокійним, як уся філософська традиція Китаю.
Виставка картин надовго залишиться у серцях поціновувачів Сходу. Цікаво спостерігати професійне зростання китайської художниці і каліграфа та оригінальне рішення концептуальних композицій. Хочеться побажати молодій творчій особистості творчих успіхів, нових цікавих виставок та вдосконалення оригінальних філософських ідей.
Юлія Данчук, Фяп 25-12
Каліграфія для Китаю – це не лише техніка, так виховується сила духу. Чи Шаотін вміло володіє пензлем, вносячи у кожен знак-ієрогліф частинку себе та своєї душі. Скоропис відрізняється округлістю літер та плавністю їхнього написання, великою кількістю розчерків. Однак китайський майстер каліграфії із характерною для нього неабиякою плавністю переходу рис та м’якістю написання робить ієрогліфічне письмо ніжним та спокійним, як уся філософська традиція Китаю.
Виставка картин надовго залишиться у серцях поціновувачів Сходу. Цікаво спостерігати професійне зростання китайської художниці і каліграфа та оригінальне рішення концептуальних композицій. Хочеться побажати молодій творчій особистості творчих успіхів, нових цікавих виставок та вдосконалення оригінальних філософських ідей.
Юлія Данчук, Фяп 25-12
Картини художниці виконані в стилі Се І («передача ідеї»), одній із традиційних китайських технік, у якій фарба наноситься на рисовий папір чіткими контурними лініями, а зображення передає емоційний і душевний стан митця. У художніх творах здебільшого переважають пастельні відтінки рожевого та червоного, зеленого та темно-зеленого.
Юлія Попова, Фкит23-12
У китайській культурі півонія вважається царем квітів, оскільки несе в собі чистий початок Ян. Півонії завоювали популярність ще за часів династії Сун. Їх вишивали на одязі імператора нарівні з хризантемами. Зображення квітки зустрічалося на різних прикрасах, порцеляні й предметах побуту. Із тих часів і донині жодне свято в Китаї, чи то переїзд в нову квартиру, чи день народження, не проводиться без півоній. Також на виставці були представлені каліграфічні роботи, виконані в стилі скоропису, вони дуже чітко висвітлюють поезію Чи Еньго та вислови й побажання різних китайських філософів, тому що найважливішим естетичним параметром традиційного китайського живопису є його зв'язок із каліграфією. Ще у давнину каліграфію називали "першим серед мистецтв".
Юлія Попова, Фкит23-12
У китайській культурі півонія вважається царем квітів, оскільки несе в собі чистий початок Ян. Півонії завоювали популярність ще за часів династії Сун. Їх вишивали на одязі імператора нарівні з хризантемами. Зображення квітки зустрічалося на різних прикрасах, порцеляні й предметах побуту. Із тих часів і донині жодне свято в Китаї, чи то переїзд в нову квартиру, чи день народження, не проводиться без півоній. Також на виставці були представлені каліграфічні роботи, виконані в стилі скоропису, вони дуже чітко висвітлюють поезію Чи Еньго та вислови й побажання різних китайських філософів, тому що найважливішим естетичним параметром традиційного китайського живопису є його зв'язок із каліграфією. Ще у давнину каліграфію називали "першим серед мистецтв".
середа, 20 квітня 2016 р.
ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ "ДІМ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА" ТА ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ
Кафедра теорії та історії світової літератури та гурток "Скриптор" із радістю оголошують про результати конкурсу "Дім Тараса Шевченка" та конкурсу з нагоди Всесвітнього дня поезії, що проводилися серед студентів КНЛУ:
ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ «ДІМ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
1. НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ
1 місце: Ольга Чмир – МЛа 06-15
2-3 місця поділили:
Марина Руденко – МЛнім 20-15
Наталя Думанська – МЛа 12-15
2. НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА
1 місце: Ліза Ґреґ (Єлизавета Грекулова) – МЛа 06-15
2-3 місця поділили:
Марія Бережна – МЛа 05-15
Вікторія Поливкіна – МЛа 09-15
ПІДСУМКИ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОГО КОНКУРСУ
З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ
1. НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ
1 місце: Ліза (Єлизавета) Ховрах – МЛа 07-13
2-3 місця поділили:
Ольга Чмир – МЛа 06-15
Соломія Стасів – МЛп 16-15
Ольга Шевченко – Мла 11-15
2. НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА
1 місце: Юлія Сива – Мла 23-12
2-3 місця поділили:
Ліза Ґреґ (Єлизавета Грекулова) – МЛа 06-15
Ірина Горщар – МЛа 04-15
КОНКУРС АҐОНІВ
1-2 місця поділили:
1.Єлизавета Грекулова – Ксенія Рибаченко
2. Аліна Мусницька (виконувала аґон соло).
Журі конкурсу аґонів:
Єлизавета Ховрах – МЛа 07-13; Юлія Сива – Мла 23-12;
Вікторія Крюкова (журналіст, студентка 4 курсу заочного відділення факультету германської філології).
Вітаємо переможців і дякуємо всім учасникам!
вівторок, 19 квітня 2016 р.
Запрошуємо: зустріч з Іриною Цілик та Юрієм Іздриком у КНЛУ
21 квітня 2016 року о 12.00 в Київському національному лінгвістичному університеті відбудеться зустріч із письменниками Юрієм Іздриком та Іриною Цілик в рамках їхнього всеукраїнського туру. Формат зустрічі - презентація-дискусія. Запрошуємо всіх бажаючих!
неділя, 10 квітня 2016 р.
"Україна і світ: діалог мов і культур": літературні секції студентської конференції
30 березня - 1 квітня 2016 року в КНЛУ проходила щорічна Міжнародна науково-практична конференція "Україна і світ: діалог мов і культур". У рамках одного з тематичних напрямків роботи конференції, "Новітні тенденції в українському літературознавстві", відбулися, зокрема, засідання секцій під керівництвом доц. Бакіної Т.С., викл., к.ф.н. Біляшевича Р.З.,доц. Біляшевич Т.М., проф. Висоцької Н.О., проф. Мейзерської Т.С.,ст. викладача Ніколаєва Б.І., доц. Павленко Ю.Ю., доц. Юрчук О.О.
Своїми враженнями про роботу студентів КНЛУ на конференції поділилися модератори секцій проф. Висоцька Н.О., проф. Мейзерська Т.С., доц. Павленко Ю.Ю.
Наталія Олександрівна Висоцька, доктор філологічних наук, професор, модератор секції "Актуальні проблеми сучасної зарубіжної літератури":
"Конференційну секцію, в якій взяли участь студенти магістратури, що пишуть дипломні роботи з літературознавства, було присвячено актуальним питанням сучасної науки про літературу. Слід зазначити, що подовження терміну навчання в магістратурі позитивно сказалося на рівні підготовки магістрантів. Очевидно, що у проміжку між осінню та весною літературознавці-початківці дізналися багато нового і засвоїли певні навички роботи з текстом. Майже усі доповіді засвідчили належний ступінь знайомства з відповідними літературно-теоретичними напрямами та школами, методології яких виявилися найбільш придатними для конкретних досліджень (до них відносяться імагологія, інтермедіальність, наратологія, проблематика Іншості, деконструкція тощо). Ці теоретичні підходи поєднуються з увагою до текстів, напрацюваннями техніки "ретельного читання". Найбільш вагомими можна назвати виступи П. Сотник, Н. Романенко, В. Степаненка. Цей "зріз" стану роботи над дипломами дає підстави сподіватися на її успішне завершення. На початку нового навчального року чекаємо на перші розділи!"
Тетяна Северинівна Мейзерська, доктор філологічних наук, професор, модератор секції "Всесвіт Івана Франка. Приурочено 160-ій річниці з дня народження Івана Франка":
"Секція «Всесвіт Івана Франка», приурочена 160-ій річниці з дня народження Івана Франка, працювала 30 березня. Робота проходила в технічно обладнаній аудиторії № 343, що забезпечило частковий перегляд кінострічки «Іван Франко», слухання романсів на слова Франка, численні змістовні відеопрезентації доповідей студентів і, загалом, урочистий настрій. Найбільша кількість доповідачів була представлена факультетом германської філології – 10 студентів; із факультету сходознавства виступило 6 студентів, перекладу – 5, романської філології – 1. Серед кращих доповідачів слід відзначити студентів, які працювали над темою інсценізацій творів Франка на сцені Національного академічного театру імені Івана Франка (Гедерим М. (Мла 02-15), - «Перехресні стежки»; Озимай І. (Мла 02-15) - «Украдене щастя»); екранізації прози письменника (Корнелюк Т., Поливкіна В. (Мла 09-15), Сивун В. (Па 06-15 ф-ту). Жваве зацікавлення аудиторії викликали доповіді студентів Лактіонової О. (Мла 05-15) « Графічний роман за повістю Івана Франка "Герой поневолі"; Лукашук М. (Мла 10-15) «Франко в образотворчому мистецтві»; Мельник Д. (Млі 04-15) «Іспанська література в оцінці Івана Франка»; Сови М. (Фкит 18-15 ф-ту) «Твори І. Франка китайською мовою»; Грекулової Є. (Мла 06-15) «Гете в інтерпретації Івана Франка»; Луценка Р. (Па 04-15) «Київські адреси Івана Франка» ".
Юлія Юхимівна Павленко, кандидат філологічних наук, доцент:
У рамках конференції "Україна і світ: діалог мов та культур" працювала секція "Нові горизонти літературознавчої інтерпретації художнього тексту" під керівництвом доцента Юлії Павленко. Науковий дискурс у дружній атмосфері створювали студенти 2 та 3 курсу факультету германської філології та 2 курсу факультету германської філології. Загалом було представлено 12 доповідей. Більшість доповідей була присвячена актуальним питанням літератури Просвітництва, що відповідає тематиці курсу "Зарубіжна література епохи Просвітництва", який студенти вивчають у 4 семестрі. На високому науковому рівні проведено дослідження студентами інтермедіального аспекту художнього тексту ("Наше містечко" Тортона Вайлдера проаналізував А.Вашека та "Уявного хворого" Мольєра - А.Шкляренко). Доповідь про психологічний код "Страждання молодого Вертера" стала найкращим репрезентованим дослідженням у секції. Його авторка - студентка Ліза Руда - залучила до аналізу самогубства героя Гете новітню критичну літературу, створила вдалу презентацію, творчо підійшла до інтерпретації твору. Своїми науковими уподобаннями з молодшими колегами поділилася студентка групи МЛфін 14-13 факультету германської філології Ярешко Ольга, яка представила літературознавчий аналіз діалогу архітектури та літератури в латиноамериканському романі. Невідомий іншим учасникам секції текст викликав жвавий інтерес, позаяк чітко підмічені риси магічного реалізму дозволили студентам проводити паралелі з топосом дому в романі Маркеса "Сто років самотності". Робота в секції була плідною, учасники з кервіником вирішили продовжити діяльність наукового засідання у травні в рамках "Літературознавчих ініціатив". Кращі матеріали доповідей увійдуть в наступний випуск електронного видання кафедри теорії та історії світової літератури імені проф. В.І. Фесенко "Літературознавчі студії: студентський альманах".
Дякуємо всім учасникам і модераторам за напружену й цікаву роботу та додаємо невеликий фотозвіт.
вівторок, 22 березня 2016 р.
Конференція "Поетика дому": фотозвіт
17-18 березня 2016 р. у Київському національному лінгвістичному університеті відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Поетика дому", присвячена 20-річчю кафедри теорії та історії світової літератури імені проф. В.І. Фесенко. Дякуємо учасникам за актуальні та цікаві доповіді й додаємо невеликий фотозвіт.
Підписатися на:
Дописи (Atom)



