Круглий стіл пам'яті Тамари Наумівни Денисової

Шановні колеги! 

У рамках міжнародної наукової конференції "Видовищні форми ігрової культури: літературні проекції" (КНЛУ, 16-17 березня 2017 р.) планується проведення Круглого столу, присвяченого пам'яті видатного українського науковця Тамари Наумівни Денисової (1934 - 2015). Тематика виступів на Круглому столі покликана відповідати науковим інтересам проф. Т.Н.Денисової, а саме: 
- дослідження у галузі літератури США різних історичних періодів; 
- сучасні компаративні підходи до вивчення світових літератур; 
- від постмодернізму до (пост)постмодернізму; 
- література і кінематограф в інтермедіальній перспективі; 
- проблеми викладання світової літератури у вищій школі України.

Запрошуємо до участі!

Конкурс студентських наукових робіт пам’яті професора Віталія Кейса

Центр українських студій Чорноморського національного університету імені Петра Могили, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» оголошують Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт пам’яті професора Віталія Кейса.

Віталій Кейс (24.11.1936–9.09.2014) – літературознавець, критик, перекладач. Багато років викладав у Ратґерському університеті (США) курси з порівняльного літературознавства й давньої англійської літератури. Народився в українському місті Дружківка (Донецька обл.). У 1930-х його родина підпала під сталінські репресії. Тому під час ІІ Світової війни батьки разом із Віталієм виїхали з України до Німеччини, де протягом кількох років мешкали в таборі для переміщених осіб під Гайденау.

Потім родина перебралася до США. Тут Віталій Кейс отримав вищу філологічну освіту, як аспірант спеціалізувався в англійській літературі 17 століття й далі довгий час викладав студентам-філологам. Колишні учні й колеги з Ратґерського університету згадували його унікальну відданість предмету, здатність переноситися разом зі слухачами лекцій у світ минулого й робити його близьким до запитів і потреб сучасних читачів. Талант сприймати літературу в повноті її естетичних можливостей зумовив його незалежне критичне мислення й широту дослідницьких інтересів: класична англійська література, модерна американська поезія, порівняльні студії, модернізм Нью-Йоркської Групи, українська література 1920-х рр.

Життя в Нью-Йорку, викладання в американському університеті, перебування в середовищі вже тепер легендарних представників авангардної культури Нью-Йорка 1950-1970-х років не заступило пам’яті про Україну. За першої можливості, яка відкрилася зі здобуттям незалежності в 1991 р., він приїхав із курсом лекцій до Слов’янського педінституту, розуміючи, наскільки важливо вчасно підтримати й грамотно спрямувати мислячу молодь, яка отримує освіту далеко від Києва чи Львова, в невеликих університетах південного сходу України. Добре розуміючи специфіку цього регіону, він доклав немало зусиль, щоб студенти усвідомили свою місцеву (локальну) ідентичність складником української державної ідентичності.

Віталій Кейс перекладав твори В.Блейка, Т.-С.Еліота, Д.Ігнатова, П.Пайнса, Дж.Чосера, щоб допомогти українським читачам подолати залежність від російськомовних інтерпретацій; ширше, – повернути нам відчуття самодостатності й повноти національної мови, здатної транслювати будь-які мистецькі смисли без російського посередництва.

Інтелектуальна особистість професора Кейса живо сполучала в собі розуміння взаємозумовленості минулого й сучасного; місцевого, загальнонаціонального й універсального в людині й культурі. Він мав тверде переконання, що гуманітарії, добре обізнані в історичних реаліях своєї національної культури та в її вікових і сучасних здобутках, формують людську гідність і державну свідомість суспільства, є непомітними архітекторами майбутнього своєї країни.

До участі в конкурсі прийматимуться роботи, суголосні науково-дослідним інтересам та просвітницько-педагогічній діяльності професора Віталія Кейса, а саме: українська література в діалозі з іншими літературами світу; модернізм і авангардизм в українській та американській літературах; українська література в західному світі; англомовна творчість письменників українського походження; проблеми розвитку української літератури в регіоні та локальна ідентичність крізь призму творчості письменників східних та південних регіонів України; українське перекладацтво й перекладацька діяльність Віталія Кейса, біографія, творча й наукова спадщина Віталія Кейса.

Мова робіт: українська.

Кінцевий термін прийому конкурсних робіт – 24 листопада 2017 року.

Усі рукописи, які надійшли до оргкомітету конкурсу станом на 24 листопада 2017 р., в анонімному порядку передаються на розгляд журі, що здійснює свою роботу до кінця січня 2018 р.

Адреса для надсилання робіт:

Конкурс студентських наукових робіт пам’яті Віталія Кейса

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Інститут філології

Центр українських студій

вул. Акима, 2

м. Миколаїв

54003

Протягом лютого 2018 р рукописи, що брали участь у конкурсі, будуть презентовані на сайтах ЧНУ імені Петра Могили та Донбаського державного педагогічного університету; відбудеться оголошення переможців, нагородження та заохочення учасників грамотами й дипломами. Роботи переможців будуть надруковані в спеціальному збірнику студентських наукових праць.

У конкурсі беруть участь самостійні наукові розробки студентів та магістрантів. Під час рецензування й оцінювання будуть враховані обізнаність авторки(а) в тому, наскільки вивченою є обрана тема, актуальність і наукова новизна роботи, свідомий вибір і вміння застосовувати наукові методи дослідження, наявність певного дослідницького сюжету в реалізації свого задуму та здатність його дотримуватися, навички оперування сучасною науковою термінологією, ясність і чіткість викладу, відповідність тексту нормам сучасної української літературної мови, наявність ілюстративного матеріалу.

Подані до конкурсу роботи мають відповідати таким технічним вимогам: 1) обсяг – до 10 сторінок основного тексту, роздрукованого на папері формату А-4, 2) шрифт Times New Roman 14, через 1,5 інтервали, усі поля – 20 мм, 3) цитати можуть виділятися курсивом, 4) текст має містити посилання на використані джерела (у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру джерела в бібліографії та номеру сторінки, наприклад, [8, с. 23]) та список цих останніх, оформлений за сучасними стандартами, 5) на титульній сторінці в верхньому правому кутку слід зазначити девіз автора, нижче, з вирівнюванням по ширині, – назву роботи; 6) в окремому закритому конверті слід подати інформацію про автора: девіз, під яким подано роботу, ПІБ автора, місце й курс навчання, науковий статус і ім’я наукового керівника, контактний телефон та e-mail автора.

Роботи, подані на конкурс, не рецензуються і не повертаються авторам.

За достовірність та оригінальність інформації в поданих на конкурс рукописах несуть відповідальність автори.

Автори кращих конкурсних робіт нагороджуються грамотами й відзначаються дипломами про участь у конкурсі. Кращі конкурсні роботи будуть видані окремим збірником наукових робіт, рекомендованим до друку Вченими радами ЧНУ імені Петра Могили й Донбаського державного педагогічного університету.

Конференція Еразмус+ у Парижі: виступ магістрантки кафедри

9 січня у Парижі в театрі Європи Одеон відбулася конференція з нагоди 30-річчя програми Еразмус+. У цій конференції Україну представляла магістрантка нашої кафедри Налія Вакуленко, яка навчається за програмою Еразмус+ у Пікардійському університеті ім. Жюля Верна і пише дипломну роботу з літературознавства під керівництвом проф. М.‑Ф. Мельму-Монтобен (УПЖВ) та доц. Т. М. Біляшевич (КНЛУ). У своїй промові, виголошеній перед міністром освіти Франції Наджат Валло-Белькасем, державним секретарем у європейських справах Франції Арлемом Дезіром, віце-президентом Європарламенту Сільві Гійом, європейським комісаром з економіки та фінансів, податків та зборів П’єром Московісі та ін., Налія поділилася своїм досвідом навчання в Україні та Франції. Вона зі словами вдячності говорила про alma mater КНЛУ та рідний факультет, де отримала ґрунтовний рівень знань, що дозволив їй навчатися на рівні з французькими студентами. Налія Вакуленко наголосила на бажанні української молоді бути частиною європейської спільноти, завершивши свій зворушливий виступ словами: «Я переконана, що кожен з нас може змінити світ, якщо він бореться за те, що любить».

Виступ Налії Вакуленко можна подивитися тут.
Повний запис конференції з нагоди 30-річчя програми Еразмус+ можна подивитися тут.

©Arnaud CAILLOU

На фото зліва направо: віце-президент Європарламенту Сільві Гійом, європейський комісар з економіки та фінансів, податків та зборів П’єр Московісі, міністр освіти Франції Наджат Валло-Белькасем, державний секретар у європейських справах Франції Арлем Дезір. Друга справа – магістрантка кафедри теорії та історії світової літератури ім. професора В. І. Фесенко КНЛУ Налія Вакуленко.

 

 ©Arnaud CAILLOU

 ©Arnaud CAILLOU

Друга зліва в першому ряді - магістрантка кафедри теорії та історії світової літератури ім. професора В. І. Фесенко КНЛУ Налія Вакуленко серед інших учасників програми Еразмус+ , а також міністра освіти Франції Наджат Валло-Белькасем, віце-президента Європарламенту Сільві Гійом, європейського комісара з економіки та фінансів, податків та зборів П’єра Московісі, державного секретаря у європейських справах Франції Арлема Дезіра та ін.

Тиждень античної та зарубіжної літератури та культури: підсумки, тексти, фото

Добігає до кінця залікова сесія, попереду - святкові дня, коли можна спокійно роздивлятися світлини й читати тексти. Отже, пропонуємо вам матеріали 15-го Тижня античної та зарубіжної літератури та культури!

У конкурсі агонів, що проходив у рамках 15-го тижня античної та зарубіжної літератури та культури і відбувся 24 листопада 2016, взяли участь:

1. Штаде Олександра, Герасименко Владислав – МЛа 01-16, МЛа 04-16

2. Дев’ятисильна Олена, Ковтун Наталія – МЛа 02-16

3. Подволоцька Ольга, Кириленко Дарина – МЛа 03-16, МЛа 04-16

4. Бугаєнко Наталія, Ільїна Єва – МЛа 04-16

5. Дятлова Поліна, Клаптюк Аліна – МЛа 05-16

6. Чернега Валерія, Овчінніков Віталій – МЛа 06-16

7. Колесникова Євгенія, Калинчак Вікторія – МЛуг.07-16

8. Проскурнін Сергій, Вест Валерія, Клюєв Денис – МЛн 08-16, МЛн 09-16

9. Галицька Олександра, Байрамова Сабіна – МЛн 09-16

Перше місце вибороли Женя Колесникова та Віка Калинчак (МЛуг.07-16); 2 місце - Саша Штаде та Влад Герасименко (МЛа 01-16, МЛа 04-16); 3 місце - Лена Дев'ятисильна та Наталя Ковтун (МЛа 02-16).

До складу журі конкурсу входили:

Сухолітко Катерина – магістр, ф-т германської філології, адміністратор «Скриптора»;

Ховрах Єлизавета – студ. 4 курсу, ф-т германської філології, адміністратор «Скриптора»;

Ґрекулова Єлизавета – студ. 2 курсу, ф-т германської філології, адміністратор «Скриптора»;

Нестерова Анастасія – студ. 1 курсу, ф-т романської філології, активістка «Скриптора».


А такими були підсумки літературно-творчого конкурсу, що також відбувся в рамках 15-го тижня античної та зарубіжної літератури та культури:

1. НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА

1 місце: Настя Бондаренко – МЛн 09-16

2 місце: Саша Галицька – МЛн 09-16

3 місце: Таня Третьякова – МЛн 09-16

Заохочення:

Настя Вершигора – МЛа 03-16;

Карина Поздняков – МЛа 05-16


2. НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ

1 місце: не присуджується

2 місце: Марія Тищук – МЛа 02-16

Заохочення:

Настя Грицун – МЛа 01-16; Настя Удачина – МЛа 01-16;

Катя Костюк – МЛа 02-16; Наталія Ковтун – МЛа 02-16;

Наталія Бугаєнко – МЛа 04-16; Єва Ільїна – МЛа 04-16.


ПОЗА КОНКУРСОМ

НОМІНАЦІЯ – ПРОЗА

Ліза Грекулова – МЛа 06-15

НОМІНАЦІЯ – ПОЕЗІЯ

Ліза Ховрах – МЛа 07-13.

  ***

А ось і текст Насті Бондаренко, яка посіла 1 місце у конкурсі до 15-го Тижня античної та зарубіжної літератури та культури (номінація – проза)

 

ТЕЗЕЙ ПРОМОВЛЯЄ

Справедливо те велике помешкання називалося «Лабіринт». Ним постійно розгублено блукали загублені. 

Справедливо багатій – володар Лабіринту – називався «Мінотавр».

Бик.

У нього була роздута велика голова, вилупати очі, великі губи, а пухлини на лобі дійсно нагадували початки рогів.

Він хворів, і чим сильніш, тим більш нагадував тварину, в’ючну, сильну, вперту, бо тягнув на собі цю хворобу не менш спритно, ніж бик тягне плуг, мовчазно. І так само, як в’ючного бика шмагають, підганяючи, селяни, хворого багатія підганяли, аби тягнув своє ярмо, численні його родичі, напуваючи ліками. Йому лише гіршало, та жодні ліки зарадити не могли.

Хвороба підірвала його розум, перетворила на потвору, але бичача його сила ніколи не меншала. Що більш дурним і повільнішим він ставав, тим частіш його родичі починали справедливо називати себе Жертвами. 

Справедливо я став називатися Герой, коли Жертви запросили мене вбити Мінотавра.

Пам’ятаю усе чітко.

Я дістав ніж.

Заточив.

Аріадна, сестра Мінотавра, попрохала його у мене, аби зрізати свій довгий сивий волос, срібний і сухий, як нитка. Зрізала і сказала, що віднині вона знову молода – більше їй не доведеться наглядати хворого потворного брата.

Це теж було справедливо.

Я не хотів був вбивати Мінотавра, позаяк він здавався мені аж надто жалюгідним, але Аріадна надихнула мене. 

Кого ж я вбив-таки: тварину чи людину?

Дійшов висновку: якщо у нього була таки тваринна голова із бичачим відсталим розумом, мало би таки бути людське серце у чоловічих міцних грудях. 

Тоді заплакав.

Несправедливо мою історію назвали «міф».

То є правда.

***

На фото: учасники, глядачі, переможці конкурсу агонів.

Зустріч із Тетяною Некряч

22 листопада в КНЛУ відбулася зустріч із перекладачкою Тетяною Некряч, кандидатом філологічних наук, професором, присвячена особливостям художнього перекладу. Пані Некряч поділилася з присутніми порадами щодо перекладу літературних творів та особистим досвідом роботи перекладача. Дякуємо всім учасникам за цікавий та змістовний діалог!