Пливуть гроби по морю, як човни –
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
…………………………….
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану — в небо. В лицарі — зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава — вписано у серці.
Виконуючи присвячені полеглим героям поезії, студенти показали їх як справжній вибух народної скорботи, засвідчений поезією простих людей, найчастіше жінок, як-от у проникливо прочитаній Аліною Єгоровою поезії Марії Сковронської:
Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Ридали всі: і рідні, і чужі,
І кров текла із серця, наче з рани.
Летіли тихо, хоч земля тряслась,
Хоч небо поливало їх сльозами.
Лиш ангел колискову їм співав
На тій дорозі, що веде до мами, -
чи у щиро виконаній Іриною Шмиглик поезії звичайної тернопільчанки Оксани Максимишин-Корабель:
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Цілу поетичну епопею, написану волинянкою Лесею Кос, яка чотири місяці чекала свого брата Михайла, котрий під час спроби вирватися з іловайського котла потрапив до рук терористів «ДНР», напам'ять майстерно прочитала Наталя Сасовська:
Чотири місяці чекання тепер я згадую як сон…
І вітру моторошне завивання, й надривне каркання ворон.
І часті виклики швидкої, щоб серце мамине жило…
Тепер я, братику, з тобою, всім війнам і смертям назло.
Січневе сонце спозарання ледь теплим променем лоскоче,
Нестерпним те було чекання, та я його забуть не хочу.
Сто двадцять шість листків затертих, які з календаря зривала,
Вони – як оберіг від смерті, це дні, які я рахувала.
Змістовою і цікавою була підготовлена Вікторією Заїкою (факультет романської філології) презентація «Книги Майдану», яка ознайомила з першими поетичними, прозовими, публіцистичними відгуками на події трьохлітньої давнини. Студентка факультету германської філології Анастасія Свідра ознайомила присутніх із оригінальною трактовкою основної тематики майданної поезії, здійсненою відомою перекладачкою і письменницею, випускницею нашого університету Євгенією Кононенко.
Вічна пам'ять Героям!
Фото з події можна переглянути тут.
Презентація Вікторії Заїки:
Немає коментарів:
Дописати коментар