вівторок, 1 листопада 2016 р.

"Подорож Шовковим шляхом": враження студентів від виставки


Подорож Шовковим шляхом

Мистецький діалог Китаю і Європи. Виставки в Україні.








Організаторами виставки виступали Національний музей літератури України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури та Академія каліграфії та живопису КНР. Виставка проходила у Національному музеї літератури України з 11 по 17 жовтня 2016 року.

Заставна Наталія (група Фкит 19-13): «Я дуже рада, що у мене була можливість побачити витвори образотворчого мистецтва видатних і талановитих китайських художників. Відвідавши виставку «Подорож Шовковим шляхом. Мистецький діалог Китаю і Європи», у мене залишилось багато приємних вражень та спогадів. Я мала нагоду ще раз переконатись, наскільки багата китайська культура зі своєю давньою історією та різноманістю традицій. Сподіваюсь, що зв’язки між Україною та Китаєм будуть тільки зміцнюватись, і у нас з’явиться ще більше можливостей спостерігати за культурним взаємообміном між двома країнами. Картина, що вразила мене найбільше, належить талановитої художниці Цзян Пей. На картині зображенні білі метелики та барвисті квіти у приємних теплих розово-фіолетових тонах. Від цього і походить власне назва витвору мистецтва «Танець Метеликів». Надзвичайна тонкість та чіткість роботи автора просто захоплює, залишаючи відчуття гармонії та спокою. Я б також хотіла відмітити ще одну картину Цзян Пей «Світлий інтерес». Вразили легкість, мальовничість та гармонійність поєднаних кольорів. На картині зображенні квіти лотоса у пастельних та світло-салатових тонах. Майстерність художниці нікого не залишить байдужим.

Никифоріва Юлія (група ф-кит 19-13): «В Національному музеї літератури України я відвідала художню виставку «Подорож Шовковим шляхом. Мистецький діалог Китаю і Європи». На виставці були представлені живописні творчі роботи дев’яти китайських художників, вихідців з різних провінцій Китаю (Лю Цзюйде, Го Джень Інь, Цуй Хонг, Фан Ібінь, Лян Ши Цзюнь, Цзян Пей, Сює Дао, Бі Лі Цзюн та Цуй Шу Ій). Виставка, на мій погляд, була дуже цікавою. Серед картин мені дуже сподобалася робота написана в стилі шуймо (水墨, де 水 – вода, а 墨 – туш). Для написання картин цього стилю використовується лише вода та туш. Художник прагне передати насамперед емоційність, душевний стан, ніж чіткі деталі. Китайці вважають, що в поєднанні з різною кількістю води туш здатна передати всі кольори та відтінки природи. Китайці не просто бачать картини, вони їх читають, адже китайський живопис сповнений багатьма символами, які можна тлумачити нескінченно. Картина вважається завершеною, якщо на ній є печатка автора, поетичні рядки або відомі фрази давніх китайських мислителів. Тобто варто зазначити, що каліграфія – невід’ємна частина живопису у Китаї. Я раджу кожному за нагоди відвідувати такі виставки, адже це нас духовно збагачує.»

Панасюк Юлія (група Фкит 19-13): «З самої назви виставки «Подорож Шовковим шляхом: мистецький діалог Китаю і Європи» стає зрозуміло, що двосторонніх впливів, пов’язаних з культурним обміном завдяки Шовковому шляху, не уникнути. Я не є мистецтвознавцем, а ще менше знаю про деталі китайського традиційного живопису, але за 5 років вивчення китайської мови набути певного розуміння цього мистецтва таки довелося. Трапилось це через те, що вся китайська культура переплетена між собою, немов полотно, інтермедіальні зв’язки, так само як і й культурні та історичні коди присутні у всьому. Саме тому розрізнити види, основні характеристики та ознаки китайського живопису я зможу. Проте, ця виставка мене трішки здивувала. Я звикла бачити традиційний китайський живопис у галереях китайських міст та й інших всесвітньо відомих музеях, але картини тут помітно відрізняються від інших. Перш за все через те, що картини, як за технікою, використаними матеріалами, так і тематикою відображують вплив Заходу. Якщо раніше для того, щоб зрозуміти китайський живопис варто було б знати його засадничі особливості та, хоча б трішки, основи каліграфії, бути обізнаним у літературі та історії Китаю, то зараз твори є більш доступними у тому плані, що їх естетична цінність та краса перекриває будь-яку потребу у розуміння глибшого змісту. Все, що потрібно, це лише споглядати та насолоджуватись зображеним. Дехто з нас прокоментував деякі картини словами: “Якби ж тільки така картина прикрашала мою домівку”, “Яка краса” та подібні. А й справді, на мою думку, зображенні сюжети легкі для розуміння, а підібраний стиль, кольори та манера вразять багатьох. Особливо мене вразила серія картин з зображеними жінками, представницями національних меншин, у різні роки, оскільки вони збагатили мої уявлення про різноманітність прикрас, костюмів, природних умов у Китаї. Мені здається, що подібна виставка може бути чудовим першим роком до розуміння східного живопису, мистецтва та Піднебесної, загалом. Завдяки її зрозумілості пересічному представнику “західної” культури, вона зацікавить багатьох до глибшого вивчення Сходу. Сподіваюсь, що подібні виставки і надалі проводитимуться в Україні та привертатимуть увагу все більшої кількості людей, адже, лише той, хто хоча б певним чином доторкнеться до “чужої” культури, на крок приблизиться до її розуміння та знищення стереотипів, що так необхідно у сьогоднішньому глобалізованому світі.

Сірош Юлія (група Фкит 19-13): «Після відвідування виставки «Подорож Шовковим шляхом», яка знаходиться в Національному музеї літератури України, залишилось багато теплих та приємних емоцій. Ми дружньо вибрались групою для цього позакласного заходу, що дало нам можливість поспілкуватись на різні цікаві теми, порівняти культуру народів Європи та Китаю та поділитися враженнями. Перед нами була зала, в якій представлено велику колекцію живопису та каліграфії. Що не може не радувати! Особисто мені найбільше запамятались такі майстри як Лю Цзюйде, Сює Дао та Цуй Хонг. Вони майстерно передали свої почуття та переживання. Хоча звичайному перехожому, який не цікавиться культурою Сходу, буде тяжко зрозуміти підтекст деяких робіт, але навіть для таких були картини, які просто приємні для наших очей. Захотілось подякувати за чудову колекцію та за можливість насолодитися нею!



Фотозвіт: майстер-клас із китайської каліграфії






Наприкінці жовтня в КНЛУ пройшов майстер-клас із китайської каліграфії, в якому взяли участь студенти 4 курсу факультету сходознавства, котрі вивчають китайську мову. Про захід розповідає Олена Олексіївна Юрчук, співорганізатор події, викладачка кафедри теорії та історії світової літератури.

ОСНОВИ КИТАЙСЬКОЇ КАЛІГРАФІЇ

Китайська каліграфія займає гідне місце в стародавній культурі східної цивілізації. Ієрогліфічне письмо дуже давнє. Історія писемності в Китаї налічує 5 тисяч років.

Каліграфія подібна до живопису. А написання ієрогліфа пензлем і тушшю нагадує створення картини. У кожній лінії – чіткість і зосередженість. Тільки з впорядкованими і приборканими думками і твердою рукою можна навчитися писати ієрогліфи. Вони вимагають від людини максимального внутрішнього занурення і концентрації. Адже сам по собі ієрогліф – це символ, який оживає під пензлем вмілого майстра.

МАЙСТЕР-КЛАС з китайської каліграфії, що провела ЧИ ШАОТІН 26 жовтня для студентів 4 курсу факультету сходознавства, які вивчають китайську мову, – це зовсім невелика подія в масштабі нашого університету. Але в нашому житті часто трапляється так, що роздута рекламою сенсація в дійсності виявляється фікцією, а з таких подій, як урок давнього китайського правопису, виростає ціла історія. Історія маленької талановитої китаянки з яскравою неповторною індивідуальністю. Мене не перестає дивувати, з яким талантом і делікатністю вона витягує для своїх каліграфій і живописних картин інформацію із самої Природи. У їхній підкресленій простоті якось по-особливому відчувається швидкоплинність життя, це невловиме злиття миті і вічності, переживання єдності себе з усім світом. Шаотін Чи живе одночасно в двох культурних просторах, вона ніби рухається в двох потоках, продовжуючи знайомити нас з духовною культурою свого народу. Її не цікавлять готові істини, а тільки самий шлях власної внутрішньої досконалості. Тому кожна нова зустріч з нею – це ще одне маленьке відкриття для тих, хто прагне осягнути основу каліграфічного письма, або живопису се-і і гунбі, що поєднують в собі дивовижну простоту і глибокий сенс.

Художниця Чи Шаотін є членом Громадського клубу культури Китаю (місто Вейфан), бере активну участь в культурному обміні України і Китаю, викладає китайський живопис і китайську мову. Спасибі їй за цікавий УРОК!

Переглянути фото події можна тут.


вівторок, 11 жовтня 2016 р.

“Spectacle Forms of Ludic Culture: Literary Projections”: call for papers

The Ministry of Education and Science of Ukraine
Kyiv National Linguistic University
The Professor V. I. Fesenko
Department of Theory and History of World Literature


Dear colleagues,

The Professor V. I. Fesenko Department of Theory and History of World Literature announces call for papers to be presented at the International Conference in Literary Studies “Spectacle Forms of Ludic Culture: Literary Projections” to be held at the Kyiv National Linguistic University on 16-17 March 2017.

The conference will be dedicated to the discussion of the following topics:

- (De-)hierarchization of culture in historical perspective
- Literary thematization of “low-brow” folk spectacle forms, circus, cabaret, variety show
- Traveling minstrel, clown, fool in the character system of a literary work
- Trick and spiel as a literary technique
- Intermedial aspects
- Nationally-specific character of spectacle forms and its reflection in literature

The conference will result in selected papers’ publication in the journal Contemporary Literary Studies (Issue 14, 2017).

Applications containing abstracts (200 words) should be sent to svitlit1@gmail.com by February 1, 2017. Application form and publishing requirements can be found here.


Looking forward to fruitful cooperation,


Organizing Committee. 












понеділок, 10 жовтня 2016 р.

"Скриптор": як почався навчальний рік


Творчий гурток-студія «Скриптор»
кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В.І Фесенко (керівник – ст. викладач Ніколаєв Б.І.)
не марнував часу на початку 2016 – 2017 н. р. Його учасники вже встигли зробити багато цікавого!

1. 17 серпня – відвідали презентацію виставки «Перемоги переможених» у Національному музеї Тараса Шевченка.

2. 15 вересня – провели засідання «Скриптора», де аналізували роман П. Коельйо «Переможець завжди самотній»

3. 22 вересня – відвідали Будинок-музей Тараса Шевченка з нагоди 70-річчя з дня народження поета Леоніда Кисельова, побували на презентації його віршів про цей будинок та постать Великого Кобзаря.

4. 30 вересня – відвідали виставу за твором німецького поета та драматурга Ґюнтера Айха «Школярки із Вітербо» у Ґете-Інституті (захід у рамках відзначення 75-річчя Трагедії Бабиного Яру).

5. 1 жовтня – взяли участь у «Поетичному балі» в «Музеї української діаспори».

6. Був проведений конкурс на кращу прозову мініатюру та поезію на тему: «Літо закінчилося. Лишилося – що?».

У номінації «прозова мініатюра» 1-е місце зайняла Юлія Сива (група Мла 54-16).

У номінації «поезія» 1-е місце виборола Єлизавета Ховрах (група Мла 07-13).

І ось які тексти Юлії та Єлизавети було відзначено 1-м місцем:


1. Номінація «прозова мініатюра»


ЮЛІЯ СИВА, 


студентка групи МЛа 54-16


ЗАПИЛЮЧЕНА ІСТОРІЯ 

Я шукала в спальні, хоча знала, що його там не мало б бути. На підвіконні, на столі, біля ліжка, під ліжком, на іншому столі, на шафі, на картині, в картині, в дзеркалі. Я вмикала телевізор, годинами перемикаючи канали, намагаючись знайти зображення його. Але його не було взагалі. Я спитала у пилу в спальні чи він був тут. Пил кружляв навколо мене і їв мою шкіру. Взагалі пил їсть тільки віру. Думаю, віра застрягла в порах мого тіла, тому пил накинувся тоді на мене. Я грюкнула дверима як виходила зі спальні. Пилу стало більше, віри – менше.

З вітальнею було важко. Я знала, що він тут був. Він ніколи не був у нормальних стосунках з пилом, тому той його видавав. З пилом взагалі важко бути у нормальних стосунках, я вже не говорю про те, що термін «нормальні стосунки» відносний, і радше рогатий та парнокопитний, навіть незважаючи на слово «нормальний» у складі цього незрозумілого поняття вулиць останнього дня. Він був у ненормальних стосунках з пилом, він був у нормальних стосунках з вікнами. В нас з ним не було стосунків.

Я довго стояла біля великої шафи – метрополісу пилу. В вітальні я майже товаришували з пилом. Насправді пил з вітальні та пил зі спальні дуже різні, але нікому не цікаві варіації пилу. Пил з вітальні пах друкарською фарбою і мовами
Дві маленькі пилюшинки сказали, що він не тут, але де він, вони не знають. Я вирішила поговорити зі старими знайомими.

– « Ми про нього уже встигли забути. Насправді йому вже давно хотілося до іншого вікна. Й далеко не кожна цікавить гра. Розумієш – яка все злидота! Він не хотів тут бути», – сказали знайомі. Я відправила їх туди, звідки вони прийшли. Один з тих, що відповідав, кинув наостанок: «Може він прийде знову. Як говорив Ісус, розкинувши руки: я повернуся ще, суки!»

Думаю, він хотів мене втішити.

Я пішла на балкон. Частково пожовклий, він любив там стояти і дивитись, як на нього дивляться крізь вікно. Він був вуаєристом з душею ексгібіціоніста. Пил був скрізь. Здебільшого вуличний. Зовнішній. Не мій, і не наш. Я стала там, де любив стояти він. Дивилась крізь вікно. Раптово захотілось виблювати: перелити себе з у.

Можна було ні з ким не говорити. Його не було більше тут, там де я. Ми тепер не існуємо разом, і не існуємо в, над, під, з, біля, через, після, до, для один одного.

Я лишилась з пилом. Це був день, коли мій кактус щез.


2. Номінація «поезія»


ЄЛИЗАВЕТА ХОВРАХ


студентка групи МЛа 07-13


***

корпоративне світло
жбурляє жмутки
заскленого золота
на мою блакитну
драглисту набережну
ліхтарі
хай-тек
храм шевченка
худорлява духовність
усе як ти любиш
мости міста
впускають тебе
радо
пропливають
пароплави

ти не знаєш головного
цю територію
марковано шрамовано
маршрутами наших прогулянок
що були і що ніколи не стались
ці коди
ти ніколи не зламаєш
не побачиш у графіті
у сечі бомжів на стінах
у дохлому раку на причалі
у допасованому до хвиль голосі
коли розповідаю
тобі про тебе
і собі про себе
з кожним плескотом хвиль
все руйнується
заново й заново
голосу прозорий привид
плекає те
чого ніколи не було
невидимі підтексти
не озвучені зітхання

ти не зламаєш
як корабель у бурю
ти ніколи не зламаєш живу жінку
залиш тільки її живою
коли мости міста
розійдуться
залиш їй хоча б
запах
сильної самотності
сталевих хвиль
худорлявої духовності
й того чого
ніколи
не було

на очах у пароплавів


На фото: Надя Попик (Мла 54-16), Юля Сива (Мла 54-16), Надя Хатимлянська (МЛнім 33-13), Влад Герасименко (Мла 04-16) з Б.І. Ніколаєвим у дворі Будинку-музею Тараса Шевченка. Фотографує Ліза Грекулова (Мла 06-15).


пʼятниця, 7 жовтня 2016 р.

Воркшоп "Світова література та світове громадянське суспільство": запрошення до участі

 







До уваги всіх, хто цікавиться літературою

29.10. - 03.11.2016 у Києві проходитиме воркшоп "Світова література та світове громадянське суспільство". Організатор заходу - Німецька служба академічних обмінів (DAAD). Центр уваги воркшопу буде зосереджений на таких чотирьох аспектах:

1. Що означає брати на себе відповідальність в літературі та за літературу, - як автор і як читач? Які при цьому існують взаємозвʼязки з громадянською відповідальністю?

2. Наскільки національні письменники являються національними, і наскільки світовими? Наскільки являється національним чи глобальним громадянське суспільство? Чи існує конкуренція між світовою літературою та національними літературами, між соціальними традиціями та глобальною взаємодією?

3. Чи наявна тенденція до гегемонізації в літературі та у громадянському суспільстві? Література та громадянське суспільство скеровуються дискурсами чи саморегулюються?

4. Чи стає поняття національної літератури зайвим в контексті сучасного розуміння світової літератури? Чи притаманна громадянському суспільству національна ідентичність?

Воркшоп має на меті проаналізувати вищеназвані аспекти за допомогою обраних текстів; надати нових імпульсів українському громадянському суспільству та сприяти формуванню нових імпульсів з його середини; виявити взаємовідношення між громадянською та письменницькою відповідальністю; шукати відповіді на загострене в сьогоднішній Україні питання збереження національної культурної ідентичності в умовах актуальної політичної ситуації, і таким чином шукати виходи з нібито нездоланного протиріччя між європеїзацією/русифікацією та національним самоосмисленням.

Заходом керують:

Професор Матіас Фрайзе (Universität Göttingen)

Професор Сара Хендерсон (Oregon State University)

Професор Тетяна Венедиктова (МГУ ім. Ломоносова)

Професор Наталія Висоцька (КНЛУ)

Шукаємо 16 учасників з України!

Хто може брати участь:

викладачі, аспіранти, студенти, насамперед, літературних факультетів та усі зацікавлені незалежно від роду та виду діяльності (представники академічних/інтелектуальних кіл, митці, студенти, журналісти та ін.)

Деталі:

• проживання бере на себе DAAD

• робочі мови воркшопу – англійська, російська, українська

Аплікація:

• біографія у формі таблиці

• неформальний мотиваційний лист українською, російською або англійською мовами з відповідями на такі запитання:

- Хто я?

- Що я розумію під світовою літературою?

- Чому я хочу взяти участь у воркшопі?

• заявки просимо надсилати на мейл до 16.10. 2016

daad.knu@posteo.de

Презентація перекладу "Теорії сучасної драми" Петера Сонді

Вже скоро!

Справжня міжнародна подія в нашому університеті —

презентація українського перекладу праці одного з найбільш відомих теоретиків драми німецького вченого Петера Сонді.

Відтепер «Теорію сучасної драми» читайте українською!

Тільки 31 жовтня в конференцзалі 3-го корпусу о 13.30 є унікальна можливість познайомитись з видавцями та перекладачем-германістом Миколою Ліпісівіцьким.

Не лінуйтеся бути в європейському освітньому тренді!

четвер, 6 жовтня 2016 р.

Запрошуємо на презентації перекладів


13 жовтня 2016 р. о 12.00 в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (к.316) за участі представників Посольства Мексиканських Сполучених Штатів відбудеться презентація другого тому творів мексиканської письменниці XVII ст., сестри Хуани Інес де ла Крус. Книга, що вийшла друком у "Видавництві Анетти Антоненко",  містить найвідоміші релігійні і світські п"єси "Мексиканського Фенікса", вперше перекладені українською Сергієм Борщевським. Автор передмови й приміток - Тетяна Рязанцева.

31 жовтня о 13.30 відбудеться презентація перекладу праці німецького теоретика драми Петера Сонді, найбільш авторитетного німецького теоретика драми. Перекладач - Микола Ліпісівіцький (м. Житомир). Співорганізатор події - кафедра теорії та історії світової літератури ім. проф. В.І.Фесенко. Захід відбудеться у КНЛУ; про точне місце буде повідомлено згодом.